«Скіфський звіриний стиль». Харківські археологи, разом з колегами з історико-культурного заповідника «Більськ» в Полтавській області, натрапили на унікальну знахідку. Під землею, приблизно на метровій глибині, зберігалися більше тридцяти прикрас, наконечник стріли, глиняний посуд і великі уламки ліпного посуду епохи скіфів.
“Університет проводить розкопки на території Більського городища з 1958 року, – розповідає директор музею і керівник експедиції Ірина Шрамко. – Велика частина цікавої, з точки зору істориків, землі – все ще не досліджена”.
Сюжет телеканалу “Лтава”
«Загальна площа – близько п’яти тисяч гектарів. Це величезний пам’ятник. Довжина його стін, або оборонних валів, – 35 кілометрів. Городище знаходиться на території двох областей: Полтавської та Сумської », – каже Ірина Шрамко.
Знайдені скарби стали несподіванкою для археологів.
“Це трапилося випадково. Ми збиралися копати курган, але в останній момент нам сказали, що немає бульдозера, він зайнятий. Але все-таки бульдозер дали, буквально на дві години. Ми розкрили траншеї, приблизно 20 сантиметрів заввишки, і побачили поховання, 3 на 4 метри. Поховання було пограбовано в давнину », – пояснює старший науковий співробітник Музею археології Харківського національного університету імені Каразіна Станіслав Задник.
Знахідки археологів – це все, що залишилося після грабіжників. 18 цілих і 17 пошкоджених кротами «виробів з жовтого металу», ймовірно, прикріплювали до одягу. На думку історика, прикраси свідчать про те, що похована була дівчиною високого соціального статусу. Тут бляшки із зображенням гірського козла, бляшки у вигляді ромашки і каплевидная підвіска.
«Підвіска, скоріше за все, була не місцевою, – показує прикрасу археолог. – Можливо, з Кавказу. Це говорить про те, що люди торгували».
Називати прикраси золотими Станіслав не поспішає. Пропонує дочекатися експертизи металу.
«Червоний наліт говорить про домішки міді. Це сплав, причому не високоякісної проби, – пояснює археолог. – Як правило, скіфські вироби – від 300-ї до 700-ї проби».
Знайдені прикраси унікальні тим, що відносяться до самого раннього періоду скіфської епохи. Зазвичай археологи знаходять золото V-IV століть до нашої ери.
«Це скіфський звіриний стиль. Предмети, які датують самим раннім часом – серединою – третьою чвертю VII століття до нашої ери, коли сюди прийшли скіфи, повертаючись із Середньої Азії», – пояснює старший науковий співробітник музею.
«Ажіотаж такий, що місцеві кажуть, ніби ми вже 20 кілограмів золота знайшли!» – Сміється історик.
Остання на сьогодні значна знахідка харківських археологів – перстень Х століття, згадує Станіслав Задник. Археологи розкопали цю прикрасу 15 років тому.
Свіжий «скарб» поки буде зберігатися в Музеї археології університету Каразіна. Знахідки планують представити в жовтні на виставці за підсумками експедиції.
А потім відправлять назад на «батьківщину» – в заповідник «Більськ».
Джерело: MediaPort
