Буває так, що навіть сама думка про роботу викликає тугу й дискомфорт. При цьому людина, здається, займається справою, яка їй подобається, дорога до роботи зручна, стосунки з колегами нормальні. Але відчувається, ніби у звичних процесах або в офісній атмосфері чогось серйозно не вистачає. Або навпаки — щось заважає, але складно сформулювати, у чому саме проблема. Ми зібрали найпоширеніші причини роздратування на роботі й способи впоратися із ситуацією.
1. Низька заробітна плата
Здавалося б, найочевидніший подразник. Однак багато хто шукає причини невдоволення в чому завгодно, але не зізнається собі, що справа у грошах. Адже зарплату платять регулярно, і на життя, здавалося б, вистачає. Начебто й приводів для невдоволення немає.
Можливо, на початку роботи людину цілком влаштовувала сума винагороди. Але з того часу обов’язки змінилися, завдань стало більше, або вони тепер складніші, ніж раніше. Причому всі проєкти цікаві, нудьгувати не доводиться.
На перший погляд може здатися, що проблем на роботі немає. Хіба що втома накопичилася.
Ось і з’являється роздратування, коли начальник пропонує нове складне завдання. Але насправді людина може подумки не погоджуватися з тим, що її теперішні послуги коштують стільки ж, як і раніше.
Буває, що й керівництво компанії було б не проти платити співробітнику більше. У будь-якому разі начальник не відмовиться від розмови на цю тему. Але чекає ініціативи саме від працівника.
Що робити
Спершу розберіться, яка сума здається вам достатньою оплатою за ваші нинішні навички й компетенції. Для цього поставте собі запитання: чи готові ви й далі виконувати всі робочі обов’язки за поточну суму? Якщо відповідь негативна, подумайте: сума на 20% вища примирила б вас із теперішньою роботою? Чи вам потрібна більш суттєва надбавка?
Визначте для себе суму, на яку з радістю погодитеся обміняти свої навички й час. І подумайте, які кроки потрібно зробити, щоб дійти до бажаного доходу.
Можливо, підвищити зарплату на 20–25% буде зовсім не складно. Потрібно просто поговорити з керівником і навести аргументи, чому ви заслуговуєте підвищення. Якщо вам потрібна більш суттєва надбавка, обговоріть із босом, чому вважаєте справедливою саме таку зарплату. Або будьте готові повідомити, які нові обов’язки можете взяти на себе. Якщо переговори не приведуть до згоди, варто придивитися до вакансій конкурентів.
Але іноді буває й так: людина ставить собі запитання про зарплату, подумки підвищуючи суму доходу. Однак роздратування не вщухає. І немає такої величини уявного окладу, яка здатна змінити емоції на позитивні. У такому разі варто подумати, чи своєю справою вона займається. Можливо, час замислитися про перехід в іншу або хоча б суміжну сферу.
2. Нудьга, відчуття, що повторюється «день бабака»
У перші місяці роботи навряд чи комусь доводиться нудьгувати. Навпаки, роздратування можуть викликати занадто серйозні зміни.
Але з часом нового стає дедалі менше. Настає період, коли один день на роботі починає в точності нагадувати інший. І виникає відчуття, що так буде завжди. Звісно, не очікується й повороту на гірше, але така стабільність уже не радує. Людині здається, що вона безглуздо витрачає 8 годин щодня. А думки про ще один похмурий робочий день викликають лише роздратування.
Що робити
У таких ситуаціях зазвичай радять щось негайно змінити. Наприклад, ходити на роботу іншим шляхом, вибирати на обід незвичні страви. Нарешті, взятися за незнайомі завдання. Так, усе це працює, але спершу варто ненадовго зупинитися.
Перш ніж починати щось нове, розберіться, як ви себе почуваєте. Можливо, ви втомилися або довго перебували у стані стресу. І зараз вам необхідно поліпшити здоров’я або емоційний стан. Адже для будь-яких змін передусім потрібні ресурси. І якщо ви вже довго не робите спроб вибратися з «дня бабака», можливо, це не випадково.
Не виключено, що організм і психіка економлять сили й енергію. Саме тому ви не звертаєте уваги на нові шанси й можливості.
Спробуйте для початку по можливості розслабитися й відпочити. Якщо до відпустки далеко, намагайтеся у вільний час займатися лише справами, які допомагають вам відновити сили. А коли відчуєте, що у вас достатньо ресурсів для змін, варто додати в життя щось нове. Можливо, дуже скоро вам захочеться зайнятися й незнайомими робочими завданнями. Або пошукати свіжу сферу застосування своїм навичкам.
3. Незадовільний зворотний зв’язок
Буває, що керівництво говорить співробітникам про їхні помилки, але майже не звертає уваги на вдалі рішення. Деяким начальникам здається: недоліки й промахи пропускати не можна, інакше вони повторюватимуться. А от про хороше говорити не варто. Адже навряд чи хтось щодня дякує Сонцю за те, що сьогодні воно не пропустило схід — це ж норма. Така ж, як і добре працюючі співробітники.
Однак працівники часто вважають інакше. Так, вони звикають, що про їхні вчасно виконані проєкти й добре складені звіти начальник мовчить, зате звертає увагу на кожну помилку. Спершу співробітники можуть погодитися з такими правилами гри. Але з часом подібний підхід починає викликати роздратування. Адже кожному хочеться, щоб його зусилля помітили й гідно оцінили.
Бувають і інші приклади недостатнього зворотного зв’язку. Наприклад, незрозумілі правила винагороди в компанії. Або спірні для звичайних працівників критерії визначення норм виробітку. Подібні непрозорі рішення рано чи пізно починають дратувати тих, хто з ними стикається.
Що робити
Рецепт простий: розмовляти з керівництвом. Тільки не варто починати розмову з розповідей про те, як ви обурені, або з порога висувати вимоги. Керівник одразу перейде до оборони, і конструктивного діалогу не вийде.
Варто вести розмову, заздалегідь уважаючи, що начальник — не ворог, а союзник. Що ви разом робите одну справу, але в кожного в ній своя сфера контролю й власні обов’язки. Тому обом сторонам буде вигідно прояснити всі накопичені непорозуміння.
Спокійно повідомте, який зворотний зв’язок допоміг би вам почуватися впевненіше й діяти ефективніше.
Підкресліть, що вам важливо розуміти, які ваші дії начальник вважає правильними. Можна жартома згадати про принцип Парето й сказати, що ви хотіли б сфокусуватися на тих 20% ваших навичок, які можуть принести 80% користі. Або нагадати: якщо ви краще розумітимете алгоритм винагород і підвищень, то зможете докласти більше зусиль, щоб реалізувати себе.
Якщо керівник ставиться до ваших пропозицій конструктивно, ситуація може змінитися на краще. І приводів для роздратування у вас стане менше. Але якщо діалогу не виходить, а нерозуміння накопичується, подумайте, чи варто продовжувати тут працювати.
4. Некомфортне спілкування з колегами
Складнощі у взаєморозумінні на роботі можуть проявлятися по-різному. Можливо, вас дратують занадто гучні розмови в офісі. Або нескінченне обговорення питань, не пов’язаних із роботою. Не виключено, що вас не влаштовує постійний безлад на офісній кухні й дратують брудні чашки в мийці.
Іноді всі ці проблеми можна вирішити, просто поговоривши з колегами. Можна навіть на підвищених тонах, якщо такий стиль спілкування допустимий у компанії. Але можлива ситуація, у якій діалог навіть починати не хочеться, і будь-які розмови заздалегідь здаються марними.
Це стан «я тут чужий, і мені ніяк не вдається стати для них своїм».
Людина бачить, що колеги — люди неідеальні, як і вона сама. Але вони відчувають себе єдиною командою. А вона в їхню компанію ніяк не вписується. Приводи для роздратування в такій ситуації можуть бути різні. Але головна причина одна — відсутність взаєморозуміння.
Що робити
Постарайтеся знайти точки зближення з різними колегами. Наприклад, хтось захоплюється таким самим, як ви, хобі. В іншого, як і у вас, діти того самого віку. Третій живе у вашому районі й чудово розбирається, у який бар варто заглянути в п’ятницю ввечері та в якому кафе найсмачніші обіди.
Ставтеся до колег із зацікавленням. Щиро, а не для галочки, ставте їм запитання. Якщо вони не проти, діліться цікавою інформацією. Просіть поради й самі будьте готові розповісти про щось корисне.
Буває, що теплі взаємини одразу не складаються, і потрібно час, щоб налагодити щирий контакт. Але результат може порадувати і вас, і ваших колег. З часом будь-які непорозуміння, які зараз вас дратують, можна буде спокійно обговорити. І знайти компроміс.
Якщо ж більшість продовжує ставитися до вас вороже, а ваші спроби налагодити спілкування відкидаються, варто подумати про інші варіанти працевлаштування. Адже проводити 8 годин щодня в недружній атмосфері — серйозне випробування для психіки.
5. Кар’єрна стеля
Буває, що в людини на поточній роботі, здається, усе в порядку. Зарплата цілком влаштовує, завдання цікаві. Керівництво помічає її зусилля, колеги досить дружні. І соціальний пакет чудовий — кращого не побажаєш. Але немає серйозних перспектив для кар’єрного росту.
Наприклад, співробітник може стати заступником керівника відділу. І на цьому зупинитися, тому що його начальник чудово справляється зі своєю роботою, щиро цінує компанію й не збирається нікуди йти. Виходить, що його заступник досяг кар’єрної стелі й перспектив для розвитку не бачить. З часом така ситуація може викликати в нього роздратування.
Що робити
Якщо ви відчули, що ось-ось упретесь у стелю, варто пошукати запасні виходи. Подумайте, чи можете ви взятися за суміжні завдання й отримати надбавку до зарплати. Можливо, вам варто перейти в інший відділ. Або запропонувати керівництву створити окремий підрозділ, який візьме на себе нові для компанії проєкти.
Подумайте, які зміни влаштували б вас і пішли б на користь усім. Можливо, ви вигадаєте проєкт, який захопить вас надовго й принесе добрий дохід.
Але, можливо, ви переконаєтеся, що стелю пробити не вдасться, запасні виходи закриті, і керівництво не готове обговорювати з вами зміни. Тоді варто зважити, наскільки важливі для вас переваги роботи в компанії, якими ви зараз користуєтеся. Якщо зміни виявляться важливішими за стабільність, варто придивитися до підходящих вакансій в інших місцях.
