Коли людина зникає безвісти, життя її близьких зупиняється між «ще сподіваюся» і «вже сумую». Психологи називають це невизначеною втратою – одним із найболючіших людських переживань, що розриває між надією і розпачем. Про те, як підтримати себе й тих, хто живе в очікуванні, ми поговорили з психологинею Центру ментального відновлення «Незламна» від «Фонду Маша» Анною Кузьміною.
Невизначена втрата – це стан, у якому людина живе між надією і страхом, між очікуванням і горем. Це особливий вид втрати, коли близька людина фізично відсутня, але її доля залишається невідомою: вона зникла безвісти, перебуває в полоні чи не виходить на зв’язок.
Психіка зависає між двома полярними процесами: з одного боку – плекання надії, пошуки, очікування зустрічі; з іншого – біль і горювання через втрату. Ці стани змінюють один одний, виснажують і часто викликають провину за власні думки – ніби не можна одночасно сподіватися і сумувати.
– Люди, які переживають невизначену втрату, живуть у стані хронічного горя, – пояснює психологиня Центру ментального відновлення «Незламна» від «Фонду Маша» Анна Кузьміна. – Воно не має кінця, бо немає відповіді. Люди, які переживають це, можуть мати труднощі зі сном і харчуванням, відкладати життя «на потім», почуватися спустошеними, пригніченими, відірваними від світу.
Різні почуття в одній сім’ї – це нормально. У межах однієї родини хтось може продовжувати вірити, що зниклий знайдеться, а інший вже проживає горе. Важливо давати кожному право на власний спосіб переживати. Ніхто не повинен відчувати провину чи сором за те, що вірить або що починає приймати втрату. Підтримка в таких ситуаціях полягає не в тому, щоб переконати чи «наставити», а в тому, щоб бути поруч і витримати різні емоції людини.
Чого не варто казати людині з невизначеною втратою
Ці фрази лише посилять біль. Бо в ситуації невизначеності немає «правильного» способу відчувати чи діяти.
- «Може, вже час відпустити»
- «Треба бути сильною»
- «Ти маєш рухатися далі»
- «Напевно, його вже немає»
- «У когось ситуація ще гірша»
Як підтримати людину з невизначеною втратою
У ситуації невизначеної втрати важливо не залишати людину сам на сам із болем. Проте іноді близьким важко зрозуміти, як саме бути поруч, щоб не зробити ще болючіше. Психологиня «Фонду Маша» радить прості, але важливі кроки, які допоможуть підтримати людину, яка переживає невизначену втрату.
- Давайте простір для почуттів, навіть якщо вони суперечливі.
- Якщо людина ділиться провиною чи соромом, не намагайтеся переконати її, що «все добре». Просто вислухайте.
- Нагадуйте, що в житті можуть співіснувати і біль, і радість, і що життя триває, навіть коли частина серця болить.
- Якщо людина хоче символічно попрощатися, навіть без відомостей про тіло, підтримайте її в цьому: пригадайте разом, якою була зникла людина, що для вас означає цей зв’язок.
- Якщо людина продовжує пошуки, допоможіть подумати, які ще кроки можливі, як берегти сили.
- Запитуйте: «Як я можу тебе підтримати зараз?», «Що б тобі допомогло?»
- Іноді найкраща підтримка – просто бути поруч, мовчки. А іноді – допомогти в побуті: забрати дитину, приготувати їжу, підвезти.
Чому важливо не бути самій
Люди, які переживають невизначену втрату, часто залишаються наодинці з болем. Їм може здаватися, що ніхто не розуміє їхніх почуттів. Але зустріч із тими, хто має схожий досвід, може стати джерелом підтримки та сили.
У Центрі ментального відновлення «Незламна» психологи працюють з темою невизначеної втрати індивідуально, а також проводять групи психологічної підтримки для жінок, які мають безвісти зниклих рідних.
Ви знайдете простір, де можна говорити, мовчати, плакати чи просто бути поруч. Де ніхто не змушує «рухатися далі», а просто слухає і розуміє. Де поступово з’являється змога знову дихати, помічати життя навколо й відчувати опору під ногами.
Ми допомагаємо віднайти внутрішні сили, прийняти різні стани, відчути, що ви не самі у своїй історії.
Щоб отримати допомогу, напишіть нам у будь-який месенджер +380951470209 або заповніть форму за посиланням: https://forms.gle/3BcLFQXwAu2dJjKr8
