Широкомасштабний наступ російських військ на Україну крім смертей і руйнувань приніс нам також незабутні враження від близького знайомства з представниками, так би мовити, глибинного народу східного сусіда. І мабуть, головною його характеристикою для нас стало коротке слово «дикість». А проте одночасно, з-за поребрика звучать заяви про велич російської культури і всесвітню славу її найкращих представників – Гоголя, Толстого, Достоєвського, Пастернака, Чехова… І не лише з-поза поребрика.
У багатьох українців після російського наступу само по собі виникло питання: «Як же така велика і визнана у світі культура не навчила свій народ користуватися унітазами?» Ну а особливо обережні запідозрили, що це – закономірність, тому про всяк випадок почали зносити поставлені на наших вулицях пам’ятники російським культурним діячам, ще й самі вулиці перейменовувати. Бо хто його знає, як воно передається.
