“Очі – дзеркало душі” – наші предки впродовж століть говорили про це, але тепер у науки є підстави вважати, що це – не просто красиві слова.
Нещодавно у виданні “Psychological Science” було опубліковано дослідження, що розглядає можливість передачі інформації, а саме – емоцій, за допомогою погляду. Сам факт спілкування за допомогою погляду є відкриттям: всі ми користуємося цим каналом зв’язку щодня, усвідомлено і несвідомо. Однак дослідження стверджує, що цей спосіб спілкування набагато давніший і має свою історію і еволюцію.
Якщо ви при перегляді кінофільму, піймавши погляд головного героя, ловили себе на тому, що відчули те ж, що і він, знайте: це нормально. Автор дослідження Деніел Лі стверджує, що погляд може не тільки висловлювати емоцію, але і передавати її.
Вчені провели експеримент, в ході якого 28 добровольців протягом 600 етапів намагалися вгадати емоцію по очах. Їм показували зображення очей людини у відриві від решти портрета. Люди, зображені на фото, демонстрували різні емоції: злість, радість, печаль, смуток, страх і подив. Завдання учасників експерименту полягало в тому, щоб вгадати емоцію тільки по виразу очей. І знаєте що? Піддослідні майже завжди точно називали емоцію. Невже, всі вони виявилися екстрасенсами? Зовсім ні. Просто, як з’ясувалося, очі дійсно можуть висловити всі ці емоції.
Дослідники проаналізували результати експерименту і виявили, що існують певні реакції зіниць і міміки, які передають почуття людини: ширина зіниці, відстань від верхньої повіки до брів, зморшки навколо очей – все це формує цілу систему сигналів.
Доволі очікувано було і те, що думки респондентів часто збігалися: фото, яке здавалося виразом страху одній людині, справляло той самий ефект й на інших учасників експерименту. Так, очі, примружені певним чином викликали асоціації зі злістю, ненавистю і агресією. І навпаки: широко розкриті очі асоціювалися зі страхом, подивом і чутливістю. Правда, всі ці реакції дуже важко вловити. Це той випадок, коли ми дивимося, але не бачимо: дивимося на співрозмовника, але не бачимо і не розуміємо його почуттів та емоцій.
“Взагалі людська міміка неймовірно різноманітна. Якщо врахувати всі м’язи обличчя, які беруть участь у передачі емоцій, ми побачимо що існує, принаймні, 3.7 x 1016 різних мімічних комбінацій, за допомогою яких людина виражає емоції. А це означає, що ймовірність появи конкретної комбінації на обличчі співрозмовника, дорівнює ймовірності виграти два джек-поти поспіль. Саме тому, при спілкуванні ми відстежуємо лише основні риси мімічних комбінацій. Очі в цьому сенсі – чудова нагода швидко вловити емоційний стан людини. Саме в області очей ми можемо знайти ознаки (такі як прищур або зморшки навколо очей), які можуть дати нам основну інформацію про те, що відчуває людина.
Також дослідники припустили, що комунікація за допомогою зорового контакту – одна з особливостей, що дозволили людині вижити в процесі еволюції. Зв’язок між виразом обличчя і емоцією формувалася протягом багатьох століть. Так, людина примружувала очі, щоб мати можливість краще бачити і швидше отримувати інформацію, наприклад, під час полювання або війни – саме в тих ситуаціях коли потрібно швидко зрозуміти обстановку і діяти. Тому прищур часто викликає асоціації з агресією.
“Якщо звернутися до Дарвіна”, додає Лі, – “а конкретно, до його теорії про передачу емоцій за допомогою міміки, ми побачимо, що людство вже давно вміє спілкуватися без слів”.
