Казки минулого були часом настільки страшними, повними всяких огидних кривавих подробиць – важко уявити, хто міг заснути після такого читання на ніч. Сьогодні багато з них вже переписані і облагороджені. А ті, що пройшли через руки Діснея, обзавелися хорошим кінцем. Ми хочемо нагадати, якими, знайомі з дитинства казки, були на самому початку, коли тільки з’явилися на світ.
Щуролов
Найвідоміший сьогодні варіант казки про щуролова, в двох словах, такий:
Місто Гамельн піддалося нашестю полчища щурів. І тут з’явилася людина з сопілкою і запропонувала позбавити місто від гризунів. Жителі Гамельна погодилися заплатити щедру винагороду, і щуролов виконав свою частину договору. Коли справа дійшла до оплати – городяни, що називається, «кинули» свого рятівника. І тоді Щуролов вирішив позбавити місто від дітей теж!
У більш сучасних версіях, Щуролов заманив дітей в печеру подалі від міста і як тільки жадібні городяни розплатилися, відправив всіх по домівках. В оригіналі Щуролов завів дітей в річку, і вони потонули (крім одного кривоножки, який відстав від всіх).
Червона шапочка
Знайома усім з дитинства казка закінчується тим, що Червону шапочку і бабусю врятували дроворуби. Оригінальна французька версія (Шарля Перро) була далеко не так мила. Там замість маленької дівчинки фігурує добре вихована юна леді, яка запитує у вовка дорогу до будинку бабусі і отримує хибні інструкції. Дурна дівчина виконує поради вовка і дістається йому на обід. І все. Ніяких дроворубів, ніякої бабусі – тільки задоволений ситий вовк і Червона шапочка, яку він загриз.
Мораль – не питайте рад у незнайомих.
Русалочка
У Діснея фільм про Русалоньку закінчується пишним весіллям Аріель і Еріка, на якій веселяться не тільки люди, а й морські жителі. Але в першій версії, яку написав Ганс Крістіан Андерсен, принц одружується на зовсім інший принцесі, а убитій горем Русалочці пропонують ніж, який вона, щоб врятуватися, повинна встромити в серце принца. Замість цього бідне дитя стрибає в море і вмирає, перетворившись на морську піну.
Потім Андерсен злегка пом’якшив кінцівку, і Русалочка ставала вже не морською піною, а «дочкою повітря», яка чекає своєї черги, щоб відправитися на небеса. Але все одно це був дуже сумний кінець.
Білосніжка
У найбільш популярній версії казки про Білосніжку королева просить єгеря вбити ненависну пасербицю і принести як доказ її серце. Але єгер пошкодував бідолаху і повернувся в замок з серцем кабана.
На цей раз зміни компанії Діснея не були такими кардинальними. Всього пара деталей: в оригіналі королева веліла принести печінку і легені Білосніжки – їх приготували і подали на вечерю в той же вечір! І ще. У першій версії Білосніжка прокидається від того, що по дорозі до палацу її штовхнув кінь принца – зовсім не від чарівного поцілунку. Так – і у версії братів Грімм казка закінчується тим, що королеву змушують танцювати в розпечених туфлях, поки та не вмирає в страшних муках.
Спляча красуня
Всі знають, що спляча красуня – це прекрасна принцеса, яка вколола палець веретеном, занурилася в сон і спала сто років, поки, нарешті, не приїхав принц, і не розбудив її поцілунком. Вони тут же полюбили один одного, одружилися і жили довго і щасливо.
Оригінал далеко не так милий. Там дівчина занурилася в сон через пророцтво, а зовсім не через прокляття. І розбудив її зовсім не поцілунок принца – король, побачивши красуню сплячою і безпорадною, зґвалтував бідолаху. Через дев’ять місяців народилося двоє дітей (дівчина все ще спить). Один з дітей смокче палець матері і витягає скалку від веретена, через яку, як виявилося, вона й не могла прокинутися. Після пробудження красуня дізнається, що стала жертвою насильства і матір’ю двох дітей.
Румпельштільцхен
Ця казка відрізняється від інших тим, що була модифікована самим автором, який вирішив нагнати ще більшого остраху. У першому варіанті злий карлик Румпельштільцхен плете для юної дівчини золоті нитки з соломи, щоб вона могла уникнути кари. За свою допомогу він вимагає віддати йому майбутнього первістка. Дівчина погоджується – але коли час розплати приходить, вона, природно, не може цього зробити. І тоді карлик обіцяє, що звільнить її від зобов’язання, якщо вона вгадає його ім’я. Підслухавши пісеньку, в якій карлик наспівував своє ім’я, молода мати позбувається від необхідності сплачувати страшний борг. Осоромлений Румпельштільцхен тікає геть, і цим все закінчується.
Другий варіант куди більш кривавий. Румпельштільцхен від злості так тупає ногою, що його права ступня занурюється глибоко в землю. Намагаючись вибратися, карлик розриває себе навпіл.
Три ведмедя
У цій милій казці фігурує маленька золотокоса дівчинка, яка заблукала в лісі і потрапила в будинок трьох ведмедів. Дитина їсть їх їжу, сидить на їх стільцях, і засинає на ліжку ведмедика. Коли ведмеді повертаються, дівчинка прокидається і від страху тікає у вікно.
У цієї казки (опублікованій вперше в 1837 році) цілих два оригінали. У першому ведмеді знаходять дівчинку, розривають її і з’їдають. У другому – замість золотоволоски з’являється маленька бабуся, яка, після того, як її будять ведмеді, вистрибує у вікно і ламає собі чи то ногу, чи то шию.
Гензель і Гретель
У найпопулярнішому варіанті цієї казки двоє маленьких дітей, що загубилися в лісі, знаходять пряниковий будиночок, в якому живе жахлива відьма-людожерка. Діти змушені виконувати всю роботу по дому, поки стара відгодовує їх, щоб врешті-решт з’їсти. Але діти проявляють кмітливість, кидають відьму у вогонь, і втікають.
У ранній версії казки (яка називалася «Загублені діти») замість відьми фігурував сам диявол. Діти його перехитрили (і намагалися розправитися з ним приблизно таким же чином, як Гензель і Гретель з відьмою), але він зумів врятуватися, спорудив козли для пиляння дров, після чого наказав дітям піднятися і лягти на них замість колод. Діти вдали, що не знають, як правильно лягти на козли, і тоді диявол велів своїй дружині продемонструвати, як це робиться. Вибравши момент, діти перепиляли їй горло і втекли.
Дівчина без рук
По правді кажучи, нова версія цієї казки не сильно добріша, ніж оригінал, але все ж відмінностей між ними достатньо, щоб потрапити в цю статтю. У новій версії диявол запропонував бідному мельнику незліченне багатство в обмін на те, що знаходиться за млином. Думаючи, що мова йде про яблуні, мельник з радістю погоджується – і незабаром дізнається, що продав дияволу власну дочку. Диявол намагається забрати дівчину, але не може – тому що вона занадто чиста. І тоді нечистий погрожує забрати замість неї батька і вимагає, щоб дівчина дозволила своєму батькові відрубати їй руки. Вона погоджується, і позбавляється рук.
Це, звичайно, малоприємна історія, але все ж вона кілька гуманніша ранніх версій, в яких дівчина відрубує руки сама собі, щоб стати потворною в очах свого брата, який намагається її згвалтувати. В іншій версії батько відрубує руки власної дочки, тому що та відмовляється вступити з ним в інтимну близькість.
Попелюшка
Сучасна казка закінчується тим, що прекрасна працьовита Попелюшка отримує в чоловіки не менш прекрасного принца, а злі сестри виходять заміж за двох знатних панів – і всі щасливі.
Цей сюжет з’явився в першому столітті до нашої ери, де героїню Страбона (грецький історик і географ) звали Родопіс (рожевощока). Історія була дуже схожа на ту, яку ми всі добре знаємо, за винятком кришталевих черевичків і карети з гарбуза.
Але є набагато більш жорстока варіація від братів Грімм: у них злісні сестри ріжуть власні ступні за розміром кришталевих черевичків – в надії обдурити принца. Але хитрість не вдається – на допомогу принцу прилітають два голуби і викльовують очі шахрайок. Зрештою, сестри закінчують свої дні сліпими жебрачками, в той час як Попелюшка насолоджується розкішшю і безтурботним щастям в королівському замку.
