Для шкіри використовували м’який силікон, плями на тілі були намальовані вручну, а кожне пасмо волосся прикріплювалося окремо.
Еллен Грав, археолог із музею Норвезького університету з природничих та технічних наук (NTNU), представила світу реалістичну модель літньої жінки на ім’я Тора. Її скульптурна реконструкція в натуральну величину ґрунтується на останках скелета, які були виявлені в Норвегії.
Встановлено, що Тора народилася наприкінці 1200-х років і жила у Тронхеймі, місті у центральній Норвегії. За даними музею, на той час він в основному був населений ремісниками та торговцями.
Хоча письмових свідчень про Тору немає, археологи зібрали воєдино історію життя цієї середньовічної жінки, ґрунтуючись на підказках з її скелетних останків та місця, де їх ексгумували.
“Ми знаємо, що вона була похована на цвинтарі поряд із вулицею, де мешкали торговці. Це говорить про те, що вона могла жити у купецькій сім’ї“, – зазначила Еллен Грав, у повідомленні для Live Science
Археологи підозрюють, що люди, поховані на цьому цвинтарі, були заможними. І це підтверджується тим фактом, що Тора прожила приблизно 65 років, що вважається дуже літнім віком для того періоду.
Деформація хребта в скелеті Тори привела Грав та її команду до висновку, що жінка, мабуть, ходила згорбившись. Вона також не мала нижніх зубів, і вона тривалий час жила без них до своєї смерті.
Грав працювала з Томасом Фолдбергом, датським візажистом із кіноіндустрії, щоб зробити Тору максимально реалістичною. На відміну від багатьох реконструкцій облич, які включають використання рентгена або комп’ютерної томографії, Фолдберг зосередився на вивченні кістяка Тори, щоб створити повну 3D-модель середньовічної жінки.
Так, для шкіри використовували м’який силікон, усі плями на тілі були намальовані вручну, а кожне пасмо волосся на бровах, віях і голові прикріплювалося окремо.
Щодо костюму Тори, то Маріанна Веделер, експерт із текстилю в Університеті Осло, досліджувала археологічні знахідки в районі, де жила Тора. Разом з кравцем Нілле Глезель вона пошила для моделі відповідну на той час сукню, використовуючи ті ж середньовічні технології.
Цей експонат тепер виставлений у музеї NTNU у Тронхеймі та доступний для огляду всім відвідувачам.
