Однією з перлин, так званої «Золотої підкови Львівщини» можна по праву вважати Підгорецький замок. Ця унікальна пам’ятка архітектури пізнього ренесансу є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.
Однак туристів, котрі беруться сміливості відвідати замок, окрім захоплення чекає ще й велике розчарування – на жаль побачити інтер’єр палацу, окрім що підземелля, є поки неможливим, оскільки внутрішні зали закриті на реконструкцію, яка невідомо коли завершиться. Однак, велика підбірка давніх світлин дає нам можливість побачити, як виглядав інтер’єр Підгорецького замку сто і більше років тому.
Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Службові приміщення утворювали квадратний двір з терасою, пристосованою до оборони. З трьох боків палац був оточений глибоким ровом, з північного боку, зверненого до долини, він мав гарну терасу з балюстрадою і скульптурами. До замку в’їжджали через велику браму — портал з двома колонами. Мармурова таблиця на брамі зустрічала гостей латиномовним написом: «Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок».
Вже своїм зовнішнім виглядом замок-палац вражав своїх сучасників, однак ще більше вражень він справляв на тих, кому пощастило потрапити всередину. Інтер’єри Підгорецького замку вражали своєю красою і пишнотою. Внутрішні зали були тематичними та мали такі назви як Китайська, Золота, Лицарська, Зелена, Дзеркальна та Мозаїчна.
Інтер’єр Китайської зали Підгорецького замку, ймовірно, слід визнати найкращим інтер’єром у стилі шинуазрі на теренах тодішньої України. Окремо зберігалися речі, що належали королю Яну ІІІ Собєському, який між іншим теж володів цим замком та провадив його масштабну реконструкцію.
Розглядаючи столітні фото інтер’єрів палацу, помітно, що картини на стінах доволі схожі на всесвітньо відомі усім роботи. На жаль, оригінальних робіт в замку ніколи не було, однак прямі копії з робіт Рафаеля, Рубенса, Тіціана, Караваджо справді прикрашали стіни кімнат. Також тут висіли картини польського художника Чеховича, полотна Якоба де Баана на історичні теми — «Облога Смоленська» і «Прийом шведських і бранденбурзьких послів Володиславом IV». Навіть їдальню прикрашали портрет гетьмана Конецпольського на стелі та 72 портрети видатних політичних та духовних діячів, а також чорний мармуровий стіл, на якому хрестили короля Яна ІІІ.
У 1728 році тодішній власник замку Вацлав Жевуський розпочав реконструкцію в ході якої палац став триповерховим. Нові зали були наповнені великою колекцією цінних картин та старовинної зброї, яку зібрав сам Жевуський. Деякі речі для Підгорецького замку були запозичені в його недалекого сусіда – Олеського замку. Також, в середині палацу тоді діяли друкарня й театр.
Дещо збідніли колекції замку після смерті Вацлава Жевуського в 1779 році. Спочатку частина майна була розпродана на 3 аукціонах. Згодом управитель замку Ремішевський розпродав значну кількість цінностей.
У 1867-1903 роках замок був відреставрований завдяки Євстахію Сангушку. Саме на цей період припадає значна кількість світлин інтер’єру палацу, які ми маємо можливість розглянути.
А от в час Першої світової війни замок двічі пограбувала російська армія, добряче понищивши внутрішнє оздоблення. Однак це був не найгірший сценарій для будівлі, оскільки замок перебував на лінії фронту і йому взагалі загрожувало знищення, однак сам генерал Брусилов попіклувався, щоб замок було збережено.
Та як би не було пограбовано Підгорецький замок під час війни, того що в ньому залишилось вистачило щоб в міжвоєнний час тут діяв приватний музей князів Сангушків. Останні значно попіклувалися, щоб напередодні вибуху Другої світової війни евакуювати більшу частину колекції замку, зокрема у Сан-Пауло в Бразилії, тож якщо колись завітаєте в тамтешній музей, то знайте звідки їхня добірка цінних експонатів.
1940 року, після приходу радянської влади, замок-палац передали Львівському історичному музею. Під час радянсько-німецької війни палац сильно постраждав. 1945 року замок розграбували військові Золочівського гарнізону. 1947 року музей закрили, а 1949-го в ньому влаштували санаторій для хворих на туберкульоз.
У 1956 році в замку сталася велика пожежа, яка знищила більшу частину внутрішнього оздоблення. Були проведені відновлювальні роботи, але туберкульозний санаторій для хворих залишався в замку до часів незалежності України.
1997 — стався переломний момент у історії замку — завдяки клопотанням громадськості та праці Бориса Возницького Підгорецький замок передали Львівській галереї мистецтв. Того ж року створено благодійний фонд відродження замку на чолі з Б. Возницьким. У фондах галереї збереглися 85% речей із замку, які планують туди повернути, а відновлений палац перетворити на музей інтер’єрів. Однак, станом на сьогодні замок зачинено на реставраційно-відновлювальні роботи. Для огляду доступні лише навколишні території та фасад.
