У древньому місті на берегах Ікви стоїть легендарний замок. Величний і багатий. Імператори, королі та гетьмани приїжджали сюди з офіційними та неофіційними візитами. Свого часу Дубенський замок був одним із найбагатших у Європі.
Колись він ховав у своїх неприступних стінах та потаємних підвалах величезні скарби. Родинні надбання князів Острозьких, що передавалися у спадок та дарувалися після укладання шлюбів. Вони приваблювали татар і козаків, та ніхто так і не зміг завоювати фортецю. За довгі століття вона ні разу не була взята штурмом.
Саме під Дубенським замком відбувалися реальні події, описані у «Тарасі Бульбі» Гоголя. За історичними даними, тут головний герой втратив своїх двох синів.
Минулого не змінити, бувалої слави не вернути, а розтраченого багатства не знайти. Все це залишиться в історії. У цікавих і захоплюючих легендах Дубенського замку, який досі зберігає пам’ять історичних подій минулих століть.
Секрет неприступності фортеці
Знаменитий сьогодні Дубенський замок спершу був дерев’яно-земляним укріпленням і не мав такої могутності і міцності, як новіші кам’яні вже спорудження, що збереглись до наших днів. Дерев’яний частокіл та земляні вали не давали потрібного рівня захисту і тому князь Костянтин Острозький в кінці XV століття взявся за спорудження потужного замкового укріплення – значно більшого за площею із стійкими до ворожих наступів конструкціями.
З часом замок ще укріпили двома бастіонами зі сторожовими вежами. Відреставрований у XVII столітті, він набув стилю пізнього ренесансу. Два глибоких рови теж були хорошою лінією оборони. У час небезпеки їх наповнювали річкові води Ікви. Великий підвісний міст, що давав дорогу через рови, щовечора піднімали.
Одним із секретів неприступності були власне й особливості самої місцевості. Багатокілометрові заплави поблизу чудово захищали замок. Важкій артилерії ворогів просто неможливо було підібратись через протяжні болота до стін фортеці.
На час нападу татар Дубенський замок був «закутий» у олово та броню. Аби військо мало добрі обладунки і хорошу зброю, на території постійно діяла людвисарня (ливарна майстерня). Вона давала ядра власного виробництва та навіть гармати.
Тому Дубенський замок увійшов в історію як один із найстійкіших. Протягом п’яти століть його ні разу не взяли штурмом. Та спроб захоплення фортеці було немало. Кажуть, лише протягом XVII століття на місто нападали близько ста разів.
Замковий ансамбль
З двору замку відкривається мальовничий вид на річку. Територія не є великою, його двір простягається всього на 300 метрів. Тут ви побачите два палаци – Острозьких та Любомирських. Обидва вони свого часу вражали багатим виглядом тих, хто побував у Дубно вперше.
Палац Любомирських був розкішним і красивим. Тут розташовувались бенкетна і бальна зали з мистецьким декором в інтер’єрі. Прикрашав зали відомий італійський майстер Доменіко Мерліні. Танцюючі жіночі постаті, що тримають в руках виноградну лозу, і зараз можна побачити на стіні зали.
Важливою складовою замкового ансамблю є надвратний корпус XV століття. У триповерховому надбрамному корпусі розташовані в’їзні ворота. Надбрамна вежа спочатку мала купольний дах.До нашого часу збереглося лише два бастіони замку з чотирьох збудованих.
Коштовні та недорогі скарби гетьмана Литви
Гетьман Литви – відомий нам Костянтин Іванович Острозький. Він був єдиним із православних князів, хто удостоївся цього високого звання. Свого часу князь Костянтин Острозький вважався найбагатшим у Європі.
У замку зберігались його трофеї, здобуті у численних битвах. У глибоких замкових підземеллях володарі замку ховали свої скарби. Більшість із них належала родині Острозьких. Для грошей і коштовностей були виготовлені спеціальні скрині, які з часом поповнювались дорогоцінними подарунками від гостей, що прибували у замок. Цікаво, що траплялися тут і казуси. Наприклад, коли коштовні подарунки виявлялись дешевим підробками. Були випадки, розповідають краєзнавці, коли подарована високошанованими послами коштовність у презентабельній оправі насправді була просто видана за дорогоцінність.
Відомо, що у 1616 році був складений реєстр скарбів замку князів Острозьких. У цьому детальному переліку були зазначені кінська збруя, оздоблена дорогоцінним камінням зброя, золотий і срібний посуд. А ще – красиві дорогі тканини, прикраси: діадеми і перстні з рубінами і алмазами, намисто. Всього було 49 скринь добра.
Сало і мед на випадок облоги
Підземелля були справжнім лабіринтом – широкі ходи-тайники, де при потребі, можна було заховатись великій кількості людей. Тут зберігали зброю і їжу на випадок облоги. Функції холодильників у ті часи виконували спеціально обладнані льохи, де продукти могли зберігатись роками. Їх заповнювали бочками із в’яленим м’ясом та рибою. Великі запаси сала, меду, варення, пшениці…
Все це могло довго годувати не лише військових, що жили у замку, а й мешканців міста, які у небезпеці теж ховались у підземеллях фортеці. Цікаво, що продукти разом із коштовними прикрасами і золотими чашами були включені у перелік скарбів замку. Справді, у час нападу ворогів їжа могла стати дорожчою і важливішою для людей, ніж будь-які коштовності.
Легенда про хоробру наречену
Кажуть, саме величезні князівські надбання скарбів так приваблювали ворогів, що нападали на замок. Ще більш коштовним трофеєм для татарів виглядала спадкоємиця багатств замку. Знатну наречену – дочку Костянтина Острозького – Катерину хотіли взяти у полон, штурмуючи замок у 1577 році. На щастя, у них нічого не вийшло. Та не Катерина, а племінниця князя увійшла в історію чи то в легенду, що донині обов’язково пов’язують з Дубенською фортецею. У той же рік татари нападали вже вдруге.
Тоді замок готувався до весілля князевої племінниці. Непрохані гості в обладунках, що підступили до оборонних стін і розклались табором, налякали усіх, тільки не наречену. Беата підбігла до вартової вежі і раптово вистрелила з гармати. Ядро потрапило у шатро кримського хана. Тоді загинув його рідний син. Війська відступили, залишившись без ватажка. Беату вони назвали відьмою. А вежа, звідки був зроблений постріл, отримала назву Беатка, або Дівоча вежа.
Програні у карти палаци
Вже в середині 1600-х років замок хотіли завоювати козаки на чолі з Максимом Кривоносом, та в останній момент відмовились від наступу. Російські війська теж не взяли фортецю.
Це вже були часи володіння замком Владиславом Домініком Заславським. Наступними господарями були Сангушки. Князь Януш прославився як небдалий, ласий до чужих грошей господар, що сильно занедбав замок, живучи на широку ногу за рахунок успадкованих скарбів Острозьких. Згодом місто Дубно він подарував князю Станіславу Любомирському.
Пізніше на території побудували палац Любомирських. Він славився гостинністю, де часто відпочивали численні друзі господарів. У палаці було організовано своєрідне казино. Розповідають, що під час азартних ігор багаті вельможі програвали цілі статки.
Програли величезні суми грошей у карти і Юзеф Любомирський із сином. Тому змушені були продати Дубенський замок разом із містом військовому відомству.
У буремні роки Першої світової війни замок був обстріляний австрійською артилерією. Довгі роки у Дубно стояли руїни фортеці. Та у 1930-х поляки почали його відновлення.
Сучасність
Герб князів Острозьких і нині прикрашає вхід у Дубенський замок. Сьогодні це частина державного історико-культурного заповідника.
У фортеці діє музей. Постійні та тимчасові виставки. Тут можна побачити дерев’яні скульптури XVII cстоліття. Зокрема й досить рідкісну постать Діви Марії, яка зображена вагітною.
Унікальною є виставка історії тортур та покарань. Для неї виділили аж три кімнати підземелля. Цінна зброя, картини і колекції монет, серед іншого багато дійсно унікальних речей. Експозиції було з чого збагачувати, адже свого часу замок був одним із найбагатших у Європі.
Сьогодні життя замку жваве і насичене. Тут проводять театральні вистави, конференції, концерти, зустрічі і навіть весілля.
Для тих, хто зібрався в дорогу:
Місце знаходження:
Рівненська область, м. Дубно, вул. Замкова, 7а
GPS:
N: 50.419274 E: 25.748069
Контакти:
Тел.: +38 (03656) 4-24-01,4-39-86, 4-35-68
Офіційний сайт http://zamokdubno.com.ua
Поради бувалого мандрівника:
Крім замку у древньому місті Дубно можна побачити ще багато архітектурний пам’яток: зокрема старі монастир та костел XVII століття.
автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua