Мініатюрний острів Малий Кюрасао, що входить в систему Малих Антильських островів, відомий своїм єдиним і давно покинутим будівельним об’єктом – невеликим маяком, побудованим в 1850 році.
Вузька смужка землі, довжиною в два з половиною кілометри і максимальною шириною в сімсот метрів, загублена в Карибському морі, стала притулком двадцятиметрової вежі, стиснутої двома двоповерховими будинками доглядачів.
Незважаючи на свій скромний розмір маяк, острова Малий Кюрасао довгий час вважався стратегічно важливим сигнальним об’єктом і двічі відновлювався: перший раз – в 1879-му, другий – в 1913 році. Білосніжна башта маяка і два будинки з червоного каменю в даний час є закинутими і сильно зруйнованими. Вони самотньо підносяться посеред пустельного, кам’янистого ландшафту острова і радують своїм зовнішнім виглядом хіба що рідкісних туристів, що припливають на Малий Кюрасао за морською романтикою. При цьому сам маяк досі функціонує: просто з 2008 року він працює на сонячній енергії. Старий, червоний ліхтар маяка в XXI столітті перетворився на білий світлодіодний, який мигає кожні п’ятнадцять секунд.
Маяк знаходиться посередині Малого Кюрасао. Острів не має постійного населення, але на ньому є кілька рибальських хатин. Берег з навітряного боку Малого Кюрасао усіяний численним сміттям (пластиковими пляшками, старими капцями і т.п.). Ржавіючими останками танкера Б’янка Марія Guidesman і декількох човнів. Робочий стан маяка не заважає прилеглим до нього домівках швидко руйнуватися під впливом часу і негоди.
