У Музеї культурної спадщини відкрилася виставка старожитностей XVII-XVIII століть
«Раритети козацької доби» – понад 300 експонатів з приватної колекції Музею родини Шереметьєвих. Насамперед, це – зброя: гармати, мушкети, пістолі. На одному стенді – і парадний бойовий протазан, різновид списа, вкритий вишуканими візерунками, і іржава бойова коса, з якою воювала козацька голота. Частина експонатів – репліки, які точно відтворюють оригінали XVIІ століття, і є у робочому стані. «Козак міг бути голим, але з вогнепальною зброєю!», – акцентує співкуратор виставки Олекса Руденко.
Два срібні пояси козацької старшини вражають майстерністю роботи і розмірами – як носили такі масивні прикраси, можна тільки здогадуватися. В експозиції «Раритетів козацької доби» також є багато сиґнетів – перснів з печатками, які використовувалися, зокрема, для написання особистої кореспонденції. Персні належали козацькій старшині, на них – фамільні герби. «Багато козацьких родів не мали шляхетського статусу, але вважали себе знаттю. Тож, вони обирали якийсь характерний польський герб, трохи змінювали його, і робили самобутній старшинський герб», – коментує Олекса Руденко.
Захоплюють побутові речі козаків. Серед експонатів – натруски, тобто, порохівниці, зроблені з рогу оленя, численні люльки різних розмірів. На виставці представили посуд козацької старшини. Наприклад, срібні ложки з візерунками, на кожній – ініціали та титул шанованого власника. Декілька стелажів заставлені штофами для горілчаних виробів: є прості металеві посудини, є пляшки зі складним рослинним орнаментом. Між цих коштовностей розмістили побутові речі козацького табору – грубі посудини, які клепали з бронзи та міді.
Перлина виставки – унікальна ікона «Покрова Пресвятої Богородиці» XVIII століття. У нижній частині твору козаки звертаються з молитвами напряму до Божої Матері – цей сюжет не зберігся в іконописній традиції. Серед раритетів також є портрети козацької старшини XVIII-ХІХ століть. Не всі з них достовірні, деяких персонажів можна пізнати тільки по титулу і нагородах – як наприклад, Івана Мазепу, але це – цікаве свідчення доби. Галерею малюнків про козаччину доповнюють роботи художників Миколи Самокиша і Сергія Васильківського до альбому «З української старовини» 1900 року.
Цікаві речі – мапи України французького інженера Гійома Левассера де Боплана. Це – гравюри XVII століття, друковані на металі і розфарбовані вручну. Мапи чудово збереглися, усі кольори яскраві та свіжі. Взагалі, для тих, хто любить порпатися у документах, представили оцифрований реєстр Війська Запорозького Низового 1649 року. Це – перелік з 40 тисяч прізвищ козаків. Можна «гортати» електронну версію і шукати однофамільців чи предків.
«У цих експонатах – історія моєї батьківщини, дуже цікавий та складний період, витоки української держави, – говорить колекціонер Олексій Шереметьєв. – На виставці можемо побачити унікальні речі, яким 300-400 років. Сам я, коли торкаюся їх, відчуваю шану і повагу. Це – генетичний код нашої нації».
Виставка «Раритети козацької доби» триватиме у Музеї культурної спадщини у Києві до 4 вересня.
Марія ПРОКОПЕНКО, «День», фото Олексія ІВАНОВА
