Завжди було цікаво, що відбувається за лаштунками відомих історичних подій, і хто їх справжні замовники. Невже лише прогресом можна виправдати поступ історії, і чи завжди видатні особистості стояли на його чолі? Тож всі книжки цього огляду цілком вільно назвати соціальною драмою, якби внутрішні рушії історичного «сюжету» не робили з них справжні бойовики, детективи і навіть шпигунські романи.
Гіларі Мантел. Вулфголл. – Х.: Фабула, 2017
Попри всі історичні правди, в цьому романі чи не вперше зауважено те, що завжди залишається за лаштунками героїчного дійства. Так, у ньому цілком реалістично показано період у житті людини, що увійшла до історії як хитрий політик, мужній полководець, вірний підданий короля. Але від самого початку йому завжди допомагала жінка – його сестра, тож історія недарма починається зі сцени, в якій майбутню «історичну постать», а саме – Томаса Кромвеля, видатного англійського діяча ХVІ століття, що витягнув країну з мороку громадянської війни, в якому вона опинилася – мало не вбиває рідний батько. І це все те з «великого», що бачила героїчна жінка! В якої, знов-таки, ховається від батька юний Кромвель, і вже звідти тікає з дому. Таким чином, стає зрозуміло, чому причиною вірності ідеалам Батьківщини у головного героя роману стають не моральні чесноти (підкуп, лестощі – ось ті «дипломатичні» важелі, які використовує Кромвель), а психологічна травма дитинства. Батько-деспот, який, повторимо, бив і знущався з дитини, несподівано виявився тією людиною, що сприяла її подальшому становленню, яке почалося із втечі з дому. «Невже десь на світі є люди, що не б’ють своїх дітей? – замислюється юний Кромвель. – Йому вперше легшає на душі; він думає: є інші місця, кращі». Хоч насправді це чудовий історичний роман, і здивувань у ньому не менше, ніж синців на тілі майбутнього політичного генія, отриманих замолоду.
Сімона Вілар. Чужинець. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018
Київська Русь в цьому романі-бестселері – здавалося б, гарний, привабливий, хоч і жорстокий світ, в якому бажання людини і навіть життя мають невисоку ціну. Племена на Русі роздроблені, всі живуть своїм життям і поклоняються своїм богам. Що ж об’єднує людей в ці казкові часи, де нас чекають зустрічі з воістину билинними героями – князями, воїнами, волхвами, варягами і казковими персонажами? Спільним для багатьох героїв того часу була віра в богів. Але було ще й кохання! Головна героїня роману – дівчина Карина, народжена в далекому племені, але за розумом і красою гідна княжого палацу. У пошуках свого батька, легендарного Бояна, співака і літописця, вона вирушає до Києва. За сюжетом, в ті ж краю відправлений жорстокий варяг-месник, представник Олега, який повинен перешкодити київському князю увійти в союз з кимось іншим, окрім його господаря. І жертвувати в своїй справі він готовий навіть коханням тієї, що підкорена його сміливістю і відвагою.
М. Шюкрю Ганіоглу. Ататюрк: Біографія мислителя. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко; К.: Ніка-Центр, 2018
Докладна розповідь про легендарного правителя, який казав, що революція не робиться в білих рукавичках, і за часів якого постала Турецька Республіка і з’явилася сучасна турецька нація, насправді присвячена походженню ідей, на яких ґрунтувалась його діяльність. «У цій новій утопічній державі, – уточнює автор, – саме націоналізм, санкціонований наукою, усе визначав немов нова релігія». Тож зокрема ми дізнаємося про книжки, з яких Мустафа Кемаль засвоїв популярні на Заході теорії кінця ХІХ – початку ХХ ст. (націоналізм, расову антропологію, авторитаризм.), а також історичним особам, з якими Ататюрк ділився задумами або, навпаки, сперечався. «Мустафа Кемаль також запровадив низку культурних змін, призначених, аби зробити вигляд Туреччини більш західним. – зауважує автор. – Його рішення прийняти пристосовану версію латинського алфавіту замість уживаного століттями арабо-перського письма демонстрували бажання видалити ще один символ минулого, що ніс релігійне навантаження».
Гілларі Клінтон. Важкі рішення. – К.: Наш Формат, 2017
Мемуари колишнього Держсекретаря США – це півтисячі сторінок, які принесли авторці 8 мільйонів доларів прибутку і славу критика системи. Втім, у «Важких рішеннях» ми не знайдемо особливо гострих пасажів, які стосуються опонентів авторки. У своїй книєці Клінтон більш ніж скромна і навіть прихована, лише іноді відзначаючи, чого коштували їй ці чотири роки служби в адміністрації Обами з 2009 по 2013 рік. «Мені не подобалася роль поганого копа, але така вже робота», – коментує вона свої дії під час дипломатичної кризи в американсько-ізраїльських відносинах, коли навіть неточні формулювання на зразок того, чи «населений пункт» Єрусалим, а чи «столиця» могли мати небажані наслідки. Створюється враження, що після поразки Клінтон в 2008 році, коли замість неї на президентські вибори від партії демократів пішов Обама, вона вирішила надалі бути більш обачною. Чого варта одна тільки поїздка лежачи на задньому сидінні фургона, коли авторка вирушила на таємну зустріч з переможцем у президентських перегонах, і з якої починається ця мудра книга.
Арі Турунен. Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю. – К: Ніка-Центр; Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2018
Це розкішно ілюстроване видання – не просто подорож до світових столиць культурна, а докладна розповідь про їх особливості, які полягають не лише в туристичних принадах. Книжка відомого фінського соціолога та письменника, – це насамперед захоплююча екскурсія сторінками історії дев’яти великих міст світу, починаючи від VII ст. до н.е. і закінчуючи сучасною добою. Мілет і Александрія, Паталіпутра, Багдад і Ханчжоу, Флоренція, Ісфахан, Амстердам і Сан-Франциско – усіх їх, як розповідає автор, єднало одне: толерантність і відкритість до сприйняття іншого, що уможливили заможне життя та культурний поступ. Вільна думка, взаєморозуміння між етносами і державами – ось те, про що мають нагадувати історії цих величних міст. Що ж до творчого потенціалу, до кожне з міст має свій неповторний стиль, детально представлений в ілюстраціях до книги. Сцени з життя на острові Лесбос, портрети видатних осіб – від Архимеда до Клеопатри і Шехерезади – перські мініатюри і середньовічний живопис, аж до сучасних афіш концерту в Сан-Франциско, на яких «у повній гармонії об’єдналися реклама індійської філософії, біт-поезії та рок-музики» – логічне доповнення до розповіді про толерантність світових культур.
автор Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для ВСВІТІ
