У житті знаменитого художника відбувалося стільки неймовірних історій, що зараз вкрай складно встановити, які з них траплялися насправді. Він сам був схильний до містифікацій, отже один і той самий факт кожного разу розповідав по-новому, додаючи нові деталі. З ім’ям Пабло Пікассо пов’язана така кількість міфів, що багато реальних історій звучать, як нісенітниці.
Загадкові історії переслідували Пікассо з моменту його народження. Оскільки новонароджений не кричав і не плакав, всі вирішили, що хлопчик народився мертвим. Його дядько Сальвадор вдався до дуже незвичайного методу реанімації: видихнув в обличчя дитині сигарний дим, той скривився і закричав. Чи відбувалося все це насправді – ніхто не знає, проте сам художник зазвичай розповідав цю історію саме так і додавав, що з цієї причини все життя не розлучався з сигаретами.
Кажуть, що справжнє ім’я Пікассо неможливо ні запам’ятати, ні вимовити. Дійсно, відповідно до іспанської традиції, при хрещенні дитині давали низку імен святих і родичів сімейства. Повне ім’я художника – Пабло Дієго Хосе Франсіско де Паула Хуан Непомусено Марія де лос Ремедіос Кріспін Кріспіньяно де ла Сантісіма Тринідад Руїс Пікассо.
Велику роль у створенні міфів про Пікассо зіграла його мати. Вона неодноразово повторювала: «Він був настільки гарний, немов янгол і демон одночасно, що від нього важко було відвести погляд». Батько ж тим часом створював іншу легенду – про рано завдатки вундеркінда, що рано проявились. Кажуть, що малювати Пікассо навчився раніше, ніж говорити, а коли хлопчикові було 13 років, була організована його перша виставка, і його батько – художник, якому так і не вдалось стати відомим і перший учитель живопису – віддав синові свої пензлі і зізнався в тому, що той переріс його в майстерності. Правдою було те, що свою першу картину хлопчик дійсно написав в 9 років, але вундеркіндом його назвати було складно: навіть до моменту закінчення школи він насилу читав і рахував.
В одному мати Пікассо точно не перебільшувала: «З моїм сином, який створений тільки для самого себе і ні для кого іншого, не може бути щаслива жодна жінка». У художника було багато коханок, і з ними він обходився досить жорстоко і навіть виявляв садистські нахили. Варто було жінці захворіти або завагітніти, він одразу ж втрачав до неї інтерес. А коли Марія-Тереза Вальтер і Дора Маар поставили його перед вибором – або одна, або інша – він запропонував жінкам самим розібратися, кому піти. Між ними зав’язалася справжня бійка, а Пікассо цей момент пізніше називав одним з найпрекрасніших спогадів свого життя і присвятив йому картину «Птахи в клітці». Двоє з його коханок наклали на себе руки: Марія-Тереза Вальтер повісилася через 4 роки після його смерті, а Жаклін Рок пішла в монастир і через 13 років застрелилася.
Довгі роки Пабло Пікассо і Марка Шагала пов’язувала дружба. Але одного разу за вечерею Пікассо мав необережність поцікавитись, коли Шагал збирається повернутися в Росію. Той не розгубився: «Відразу після Вас. Я чув, там Вас дуже люблять. Чого не скажеш про Ваші роботи. Спробуйте попрацювати там, а я подивлюся, як це у Вас вийде». Пікассо розлютився: «Вважаю, у Вашому випадку це питання бізнесу. Ви не поїдете туди, якщо тільки в цьому не будуть замішані гроші». На цьому історія дружби двох великих художників закінчилася.
Одного разу Пікассо у розмові зі своїм другом, поетом Г. Аполлінером сказав, що Лувр варто було б спалити. А в 1911 р. з музею викрали картину да Вінчі «Мона Ліза». Аполлінер недовго думаючи вказав на художника як на можливого викрадача. Того викликали на допит, і по місту пішли чутки про причетність Пікассо до цієї крадіжці. Звичайно, пізніше з’ясувалося, що він не має до цього ніякого відношення, але міф залишився в історії.
Кажуть, у художника було безліч дивних фобій. Він не любив стригтися і не довіряв цієї роботи перукарям: стригся сам, а обрізане волосся зберігав як божественну частину себе. Крім того, Пікассо боявся йти в армію, боявся захворіти на рак, боявся бути осміяним через непропорційність фігури.
Пікассо називають одним з найдорожчих художників у світі, і в цьому немає перебільшень. У 2008 р. сума від продажів його картин склала 262 млн доларів. У 2010 р. картина «Оголена, зелене листя і бюст» була продана за 106,482 млн доларів. Ставши мільйонером ще за життя, Пікассо ніколи нікому не позичав і не займався благодійністю.