21 червня – День літнього сонцестояння, або справжній День Купала

1843

Літнє сонцестояння – це астрономічний початок літа, у цей день у Північній півкулі встановлюється найдовший день та найкоротша ніч. Подібне явище спостерігається у цей же час у грудні, коли тривають найдовша ніч і найкоротший день у році.

День літнього сонцестояння також вважається днем язичницького Купала. В цей час сонце отримує владу над темрявою і природа переходить у фазу свого розквіту. Щороку сонцестояння припадає на 21-22 червня, коли сонце зупиняється у своєму зеніті. Тож сьогодні ми розберемось, що означало свято Купала для язичників та які повір’я та прикмети цього свята існують.

Що таке сонцестояння для язичників?

За язичницькими віруваннями, Сонце – найголовніше божество, яке під час сонцестояння було на піку своєї магічної та природної сили. Язичники вірили, якщо відзначити цей день літа за всіма обрядами, Сонце обдарує їх довгим життям, міцним здоров’ям, енергією та молодістю.

У день літнього сонцестояння святкували також народження бога Купала. Купало або ж Купайло – язичницький бог земних радощів та шлюбу. Він також був богом молодості, плодючості та краси і вважався літнім сонцем. Святкуючи народження літнього сонця, язичники визнавали його перемогу над весняним сонцем – Ярилом.

Традиції язичників для святкування Купала

Для свята заздалегідь готували два опудала – Купала і Марени. Марена – зимове божество, що морить людей голодом, холодом та хворобами. Виготовляли їх з гілок верби та прикрашали квітами й вінками. Інколи для виготовлення використовували солому та прикрашали намистом. Окрім опудал готували ще й ритуальне дерево, що називалось “купайлицею”, його також прикрашали вінками, квітами та стрічками.

На початку свята – тобто на заході сонця – запалювали купальське вогнище. Молоді хлопці та дівчата починали водити хороводи навколо опудал та перестрибувати через вогнище по одному або парами. Вогнище володіло магічною силою і було здатним очистити усіх, хто через нього перестрибує. Якщо перестрибували парами і їхні руки не розімкнулись, то у шлюбі їх чекало міцне подружнє життя. А якщо жінка чи дівчина не захотіла стрибати через багаття, то її вважали відьмою, бо нечиста сила боїться вогню.

Коли всі перестрибнули через багаття, починались обряди з опудалами. Опудало Купала підпалювали, а опудало Марени топили у воді. Це означало перемогу добрих сил над поганими.

Прикмети та повір’я, пов’язані із Купалом

Чи не найцікавішим було повір’я про цвіт папороті. Згідно з ним, папороть цвіте лише у купальську ніч, тому опівночі усі вирушали на пошуки заповітної квітки. Кажуть, той, хто її зірве, усе на світі знатиме, матиме магічну силу у тій руці, якою зірвав квітку, й не боятиметься нечистих сил.

Ще одне народне повір’я каже, що у найкоротшу ніч не можна спати, аби не накликати біду на себе та свою родину. Варто дочекатись ранку і вмитися купальською росою, аби змити з себе злі погляди та зберегти молодість і красу.

Дуже багато прикмет пов’язані саме з водою:

  • Вода у криницях та річках на Купала володіє цілющою силою, адже вся нечисть з неї виходить на поверхню.
  • Дощова погода в день сонцестояння віщує поганий врожай.
  • Рясна роса на Купала – це знак, що урожай буде гарним.

Також існували повір’я, що шлюби, які взяли на Купала, будуть міцними та щасливими. Люди, що народились у купальську ніч, будуть під покровом небесних сил усе їхнє життя.

Прикмети та забобони цього свята

  • Високий стрибок через багаття здатний вилікувати недуги і подарувати удачу на цілий рік.
  • Пройтись по вугіллю від купальського багаття — очиститись фізично та духовно.
  • Також, для очищення, в майже згасле багаття кидали речі, які мають допомогти забути погані періоди в житті: подаровані речі, те, що принесло невдачу.
  • Вмитись росою в купальський світанок: зберегти молодість, красу, та змити з себе злі висловлювання інших людей.
  • Легкий дощ на Купала — це дуже добрий знак, який символізує прихильність вищих сил до людей. А от гроза означає — що люди чимось розгнівали богів.
  • Трави та коріння в купальський день володіють магічною і цілющою силою. Саме тому українці намагались назбирати корисну зелень для власного користування. Збирали звіробій, як сильний оберіг. Звісно ж. Пробували знайти папороть. Але не всі — адже в лісі її стережуть злі духи.
  • Всі жінки в цей день мали прийти до купальського вогнища. Адже воно символізує добрі сили та духовне очищення. Хто з жінок не прийде чи уникне вогнища — ту запідозрять у темному відьмацькі, адже тільки нечиста сила цього багаття боїться.
  • Також, захистом від відьом була кропива. Вірили, що якщо покласти її на підвіконнях, порозі та стежках — то відьма в дім не пробереться.
  • Більш сучасна традиція — вечеряти в родинному колі, перш ніж йти на святкування Купала. Це, ніби то, має зберегти позитивну енергетику в сім’ї.
  • Ще сильний дощ пророкував не тільки гнів вищих сил, а й неврожай на наступний рік.
  • Багато роси на ранок Купала — до багатого врожаю, особливо, огірків.
  • А багато зірок в купальську ніч — щедрий врожай грибів.
  • В деяких регіонах в цей день чистили криниці, адже з цілющою та ще й чистою водою прибуде і здоров’я для всієї родини.
  • Купатись чи не купатись? Прикмети вказують на різне: десь існують забобони, що купатись в річках та озерах небезпечно, бо всяка нечисть може вчепитись чи потягнути у воду. Але ж за іншим повір’ям — нечисть виходить з дна, щоб гуляти по землі, так що вона як ніколи чиста і безпечна. Тож купатись чи ні — кожен обирає сам. Зараз українці часто купаються, обливають одне одного водою та навіть силоміць туди кидають тих, хто мало веселиться на святкуванні.

Як змінилось свято Купала з приходом християнства?

За християнською традицією ми відзначаємо свято Купала 7 липня (24 червня за старим стилем) – у день Різдва Івана Хрестителя. Згідно зі Святим Письмом – саме Іван Хреститель охрестив перших християн у водах Йордану. На честь нього й назване це свято. Та язичницькі традиції все ж просочились і мають місце серед сучасних. Ім’я Івана Хрестителя поєдналось з ім’ям язичницького бога, тому зараз ми відзначаємо християнське свято Івана Купала.

Чи відзначаєте ви свято Івана Купала біля вогнища?

автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua




• магазин

• новини партнерів