День святого Михайла, або Собор святого архистратига Михаїла, відзначають щороку 8 листопада.
Починаючи від Мономаховичів, київські князі вважали Михаїла своїм покровителем, зображаючи архистратига на стародавніх гербах Києва. Символ Михаїла також був присутній на головній хоругві за правління гетьмана Богдана Хмельницького та на багатьох козацьких знаменах.
І не дарма, адже його образ уособлює перемогу добра над злом, боротьбу за правду та справедливість.
Існує декілька поширених легенд про те, як святий Михайло бореться з чортами (злими силами). Одна із найпопулярніших – про чорта, який намагався сховатися від архистратига Михаїла. Щоб урятувати свою шкуру, чорт почав називати предмети, за якими Михайло не дістав би його. Серед можливих варіантів він називав навіть людину, але Михайло сказав, що в цьому разі людину він уб’є та дасть їй царство небесне, а чортові все одно — непереливки! Так чорт перелічив геть усі предмети, під якими міг би сховатися, аби Бог його не дістав, а про кущ ліщини не згадав. Тож мисливці радять під час бурі в лісі ховатися під ліщиною, оскільки там грім не вб’є. Адже саме громом святий Михайло знищує чортів.
А за іншою легендою, одного разу звичайний мисливець випадково вбив у лісі чорта. До нього з’явився святий Михайло та запропонував виконати будь-яке бажання мисливця. Той забажав обмінятися зі святим Михайлом рушницями. Трохи повагавшись, Михайло погодився на такий обмін. Одну умову поставив святий: якщо мисливець передумає та схоче обмінятися рушницями назад, то мусить прийти на те саме місце.
І почало цьому мисливцеві так щастити на полюванні, що годі й казати! Тільки кожного разу, як він із цієї рушниці стріляв, такий грім над землею лунав, що люди лякалися. От і власник рушниці нарешті вирішив позбутися магічного подарунка, щоб лихо не накликати на свою голову. Пішов на зазначене місце та й обмінявся рушницями із святим Михайлом назад. Але й колишня його старенька рушниця тепер теж набула чарівних властивостей! І мисливська удача не покидала вже його довіку.
Народні традиції на Михайла
Існує прикмета про те, що на Михайла випадає перший густий сніг. Кажуть, що це святий приходить на землю «Михайло на білому коні приїхав».
Через тиждень після Михайла починається Пилипівка – 40 денний різдвяний піст. Тож на Михайла гостей чекає стіл накритий усякими м’ясними стравами. І чим більше гостей – тим краще! За прикметою –багато гостей вдома у цей день пророкують господарям заможний наступний рік.
Традиційно у цей день подають до столу холодець із яловичини або свинини. Чоловіки перші сідають за стіл і знімають пробу. Першим частували поважного гостя. Котрого садили на покутті, де ставили також ікону святого Михайла.
Подавали гостям чай з семи трав. До чаю пекли пироги – в одному з яких запікали монетку. Якщо шматочок з монетою попадеться самотній діачині – у наступному році одружиться. Одруженій жінці – слід було в наступному році чекати на дитинку. Самотньому юнаку монета пророкувала удачу, а одруженому чоловіку – багатство.
Важливо було у цей день, для благополуччя оселі, не забути про домовика. Його також частували пирогом, гречаною кашею з маслом і ставили їжу, як поважному гостеві, на покутті біля ікони Михайла.
Дітей же, окрім пирогів, частували також медом і фруктами, щоб вони були щасливими та здоровими у наступному році.
У молодих дівчат, які хотіли вийти заміж, теж були свої обряди. В цей день вони просили допомоги у святого Михайла, приносячи до його ікони, в знак подяки, пиріг спечений власноруч із борошна, купленого у середу, п’ятницю або суботу. Подейкують що і справді після цього ритуалу у дівчини найближчим часом з’являвся наречений.
автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua
