Побудоване в XII столітті до нашої ери, Куріон бачив у своїх стінах багато різних народів. На початку його заселяли мікенці, потім греки, потім римляни і візантійці. Місто, щоо стоїть на сімдесятиметровій кручі, на березі затоки Епископи, Куріон був не просто населеним пунктом, а цілим містом-державою.
Його вапнякові будівлі складали єдиний комплекс з приміщень різного функціонального призначення; чисельність його населення в кращі роки доходила до двадцяти тисяч осіб.
В якості активно діючого Куріон проіснував аж до середніх віків. Збережені в ньому архітектурні пам’ятники відносяться до трьох великих періодів людської історії – елліністичної, римської і ранньої християнської. Язичницька епоха Куріона закінчилася в IV столітті н.е., коли по Кіпру прокотилася хвиля страшних землетрусів, які знищили язичницькі храми міста. Що з’явилися на їх місці християнські релігійні будови були покинуті в VII столітті, після нападу на острів арабів.
До наших днів античне місто Куріон дійшов у вигляді мальовничих, місцями відмінно збережених і відновлених в XX столітті, руїн будинків і терм (римських лазень), прикрашених чудовою мозаїкою з вітальними написами, сценами з грецької міфології і зображеннями птахів і тварин.
Однією з головних визначних пам’яток колишньої вотчини Аполлона є розташований на схилі пагорба античний амфітеатр (II ст. До н.е.). Основну частину часу в ньому влаштовувалися класичні уявлення, але в III столітті арена театру служила майданчиком для боїв гладіаторів з дикими тваринами. Поруч з театром розташовується пам’ятник християнської культури – що складається з 35 кімнат вілла Евстолія (V ст.), Названа так по імені свого засновника. У центрі Куріона знаходиться частково відреставрована, ранньо-християнська базиліка, що служила один час єпископським храмом.
