У південній частині індійського штату Раджастан на високому пагорбі розташований найбільший форт Індії – Чітторгарх (Chittorgarh). Колись грандіозний і величний, він і сьогодні, незважаючи на всі руйнування, являє собою вражаючу картину.
У форту Чітторгарх – велике і трагічне минуле. Він був побудований в 8 столітті могутнім правителем династії Мевар. Безліч разів протягом століть форт піддавався облог, і три з них – в 1303, 1535 і 1568 році були особливо драматичні.
Історія облоги 1303 розповідає про султана Ала уд-Дін Мухаммадшах ібн Шихаб уд-Діні, забажав королеву Рані Падміні, дружину Равал Ратан Сінгха, який правив тоді в форті. Найтяжка оборона фортеці була прорвана, і щоб не здаватися ворогові, всі, що знаходилися всередині дами на чолі з королевою стрибнули в величезне багаття, зробивши джаухар, ритуальне самоспалення, а їхні чоловіки та брати полягли в битві з ворогом. В помсту розлючений султан наказав убити 30000 індусів.
У 1535 році під час облоги султана Бахадур-шаха 13000 жінок і дітей, які перебували у фортеці, здійснили самоспалення на багатті, а 3200 воїнів-чоловіків вийшли за ворота форту, щоб битися і померти в бою.
Ще більш драматичною стала облога 1567-1568 років. Тоді багатотисячний загін імперії Великих моголів на чолі з падишахом Акбаром I кілька місяців тримав Чітторгарх в щільному кільці оточення, безперервно повергаючи його обстрілу. Коли оборонцям стало ясно, що програшу в цій битві не уникнути, багато жінок зробили самоспалення, а чоловіки відкрили ворота і впали в битві. Вважається, що тоді загинули близько 30 тисяч захисників форту. Після цієї битви форт був розграбований, а незабаром залишений і прийшов в запустіння.
Така трагічна історія форту Чітторгарх зробила його в очах жителів Індії втіленням героїзму і мужності в ім’я свободи, і надала додаткового чарівності цього місця в очах туристів. Сьогодні форт є популярною пам’яткою Індії. Потужні ворота, арки і вежі, фортечні стіни протяжністю в 13 кілометрів, водосховища та колодязі, значна Vijay Stambha або «Вежа перемоги» висотою майже в 40 метрів, близько 130 частково або значно зруйнованих храмів і палаців, серед яких палац Падміні, – блиск колишньої слави і могутності відчувається тут буквально на кожному кроці. Не випадково нащадки раджпутів, представників князівських родин, щорічно в річницю одного з самоспалень влаштовують в стінах форту фестиваль Джаухар Мела (Jauhar Mela) в пам’ять про мужність своїх предків.
