«Джеймс Вебб» вперше в історії виявив воду в протопланетному диску

    202

    Вода є неодмінною умовою зародження життя, яке нам відоме. Але однієї води замало. Вона має бути в рідкому вигляді і, в ідеалі, плескатися між скелями мальовничими озерами, річками, морями та океанами. Ознаки майбутнього поєднання всього перерахованого «Джеймс Вебб» виявив у зоряній системі на відстані 370 світлових років від нас. Це вперше, коли воду знайшли у зоні формування населених планет земного типу.

    Відкриття зроблено в системі PDS 70, в зоні проживання якої вже виявлені екзопланети і навіть дві на одній орбіті. Зірка-господарка системи відноситься до зірок спектрального класу K. Вона холодніша за Сонце. Її вік оцінюється в 5,7 млн. років, і вона порівняно стара для наявності у неї протопланетного диска. Тим не менш, зірка має протопланетний диск, і він розділений на дві частини із зазором 8 млрд км, в якому розташувалися дві екзопланети-гіганти.

    Отже, колись у майбутньому в протопланетних дисках зародяться планети, і ті, що ближче до зірки, опиняться в зоні її проживання. Інакше кажучи, вода на них буде в рідкому вигляді, і ці екзопланети обіцяють виявитися земного типу із скельних порід, що підтвердило спостереження «Вебба».

    Спектрометри цієї космічної обсерваторії показали наявність великих гранул скелястого пилу у внутрішньому протопланетному диску, так і водяної пари, що стало сюрпризом. Ще ніхто не виявляв водяну пару в протопланетних дисках на такій близькості до зірки на таких пізніх термінах існування протопланетного диска. Згідно з прийнятими моделями еволюції зірок і систем, ультрафіолетове випромінювання зірки до моменту спостереження за нею мало зруйнувати молекули води. Але з якихось причин цього не сталося. Тим самим у ближньому протопланетному диску зірки одночасно збираються в протопланети пил і каміння, і одночасно на них накопичуватиметься вода, що в результаті обіцяє призвести до появи скелястого світу потенційно придатного для зародження життя.

    Водяну пару виявлено на відстані 160 млн км від зірки. Це далі, ніж Земля знаходиться від Сонця (від нас до нашої зірки 93 млн км), але ще достатньо, щоб вода була в рідкому вигляді. Залишається загадкою, як воді вдалося потрапити туди, або уникнути руйнування ультрафіолетом. Щодо цього є дві гіпотези. Згідно з однією, вода з’явилася в процесі реакції водню з киснем. За іншим припущенням вода потрапила у внутрішній протопланетний диск із зовнішнього холодного диска у вигляді льоду і перетворилася в ньому на пару. Подальші спостереження допоможуть знайти відповідь на цю загадку.



    • інші новини