Археологи з Університету Редінга у Великій Британії, дослідивши дерев’яний ціпок віком 300 тисяч років, заявили, що він призначався для метання.
Палку знайшли ще 1994 року в Шенінгені (Німеччина) серед інструментів стародавніх людей, вік яких становить від 300 тисяч до 337 тисяч років. У довжину вона досягає 77 сантиметрів і загострена з обох кінців, але таким чином, що один кінець звужується більш «стрімко», ніж інший.
Тепер фахівці з Великобританії вивчили предмет, застосувавши сучасні методи візуалізації, і припустили, що ціпок метали, наче бумеранг.
«Гомініни вибрали ялинову гілку, яку потім очистили від кори і перетворили на аеродинамічний та ергономічний інструмент. Ймовірно, вони витримували деревину, щоб уникнути розтріскування та деформації. Після тривалого використання цей предмет, напевно, втратили під час полювання», — розповіли автори роботи.
У Шенінгені досі не знаходили останків давніх людей. Проте вчені припустили, що ціпок міг виготовити Homo heidelbergensis — викопний вид людей і предок неандертальців, що виник в Африці приблизно 700-800 тисяч років тому.
«Шенінгенські метальні палиці, можливо, використовували, щоб поставити в невигідне становище великих копитних, на яких полювали з відстані до 30 метрів», — зазначили вчені.
