Між нашою Галактикою та її карликовими супутницями простягся довгий Магеллановий Потік газу та пилу. Астрономи давно й безуспішно намагалися розглянути у ньому окремі зірки. Лише тепер, використовуючи спостереження телескопа Gaia, вдалося побачити перші з цих світил.
Наша велика Галактика має безліч карликових супутників. Найпомітніші з них — Велика і Мала Магелланова Хмара, від яких до Чумацького Шляху тягнеться ланцюжок хмар розрідженого газу та пилу. Маса цього Магелланового Потоку оцінюється в дві-три сотні мільйонів сонців при довжині 600 тисяч світлових років, і моделі передбачають, що в ньому мають зустрічатися власні зірки. Проте виявити їх вдалося лише тепер. Про це повідомляється у статті американських та австралійських учених, представленій у бібліотеці препринтів Корнеллського університету.
Вважається, що Магеллановий Потік утворений речовиною, яка перетікає з карликових галактик до нашої. Спостерігаючи його зірки, можна було б краще зрозуміти інтенсивність цього руху, дізнатися історію самих Магелланових Хмар та передбачити їхнє майбутнє. Зрештою, ми досі точно не знаємо, в якому напрямку ці галактики обертаються одна щодо одної. Відповісти на ці питання допоможе знахідка Веданта Чандри (Vedant Chandra) з Гарвардського університету та його співавторів.
Астрономи скористалися каталогом, який складений космічним телескопом Gaia і включає найточніші на сьогодні дані про положення та швидкості більш ніж мільярда зірок. Для початку вчені «відфільтрували» з цього набору всі зірки, які рухаються разом із Чумацьким Шляхом і входять до його складу. З решти дослідники вибрали зірки, хімічний склад яких відповідає речовині Магелланового Потоку.
В результаті вдалося визначити 13 зірок, червоних гігантів, розташованих від нас на відстані від 200 тисяч до 325 тисяч світлових років, що, найімовірніше, належать до Магелланового Потоку. Цікаво, що деякі з них мають низьку металевість, тобто вміст елементів важчих від водню і гелію. Зазвичай це ознака великої давнини матеріалу, із якого утворилися світило. Судячи з руху цих зірок, вони належать до Потоку, але такий склад не надто характерний для нього. Можливо, історія цього «містка», що з’єднує Чумацький Шлях із карликовими сусідками, виявиться ще заплутанішою, ніж вважається сьогодні.
