Іван Марчук – жива легенда, один з найвизначніших українських художників та скульпторів нашого часу, якого британське видання The Daily Telegraf внесло до списку 100 генії сучасності.
Художник 12 років прожив в еміграції у США та Австралії. У 1989 році Марчуку довелося покинути Батьківщину через переслідування зі сторони радянської влади та неможливість реалізуватися.
У 2001 році українець повернувся додому, але знову був розчарований ситуацією, яка склалася. Його цитати про державу, українців та стосунки між людьми можуть шокувати своєю відвертістю, але, як говорить сам художник: “Я не вмію брехати, правда понад усе”.
Kozakorium зібрав 12 цитат Івана Марчука, які комусь, можливо, будуть здаватися образливими та жорстокими, а когось змусять оглянутись навкруги та змінити своє життя. У будь-якому разі, Марчук має право на свою думку, адже він у нас такий один, єдиний українець сучасності, якого у світі визнають генієм.
1. В Україні малюю пейзажі, бо страшенно люблю цю землю. Я в жодній країні не намалював пейзажу – ні австралійського, ні американського, ні голландського .
2. Україна народжує найбільші таланти на квадратний метр у світі, але вона їх не поливає, вони їй не потрібні.
3. Україна – така країна, яку взагалі ніхто не знає. І Україна як держава, неіснуюча, можна сказати, яка не здійснилася, вона нічогісінько не робить, щоб світ її знав. Є стандарти – Шевченко і Кличко.
4. Нас роз’їдає чорна заздрість, жорстокість, ненависть. Подивитися тільки на площу Толстого, на молодь, яка там п’є, смітить, гуляє, курить – це вже не люди. Дегенерація абсолютна і дебілізм. При цьому вони можуть навіть мати по два дипломи… Нарід позбавлений елементарної культури поведінки. У нас ніхто не знає, що таке етика в спілкуванні.
5. Росія війну розпочала. У нього (Путіна, – ред.) є план Барбаросси: просто ліквідувати Україну як державу. Я не бачу сили у світі, яка поставила би шлагбаум перед ним, і це все зупинила. Ніхто не хоче. Україна нікому не потрібна. Вона потрібна лише як падаль, на яку грифи злітаються, і розривають її на шматочки.
6. Я не вмію брехати, правда понад усе, а в нас абсолютно правди немає, законів немає, порядку немає. А як немає законів і порядку, то і держави немає. Сьогодні Україна – найгірша країна в Європі для життя. Чому тікають люди з України? Тому що жити хочуть.
7. Росія – це тільки Москва, ще, може, Санкт-Петербург. Я був у їхній глибинці ще за совєтських часів. Зараз та глибинка набагато гірша: всі вимерли від алкоголю. Їсти не мають нічого, хоч і живуть на землі. Росіяни – найлінивіший люд на Землі. Вони хочуть жити за рахунок України. Ось чому вона їм так муляє. Вони чорно заздрять, що Україна піде в Європу.
8. Скільки було міністрів культури, вони нічого не зробили для моєї популяризації, вони мені майстерні не дали. Сьогодні у 80 років в мене немає нормальної майстерні.
9. Я в Україні вже одинадцять років. Жодного разу в жоден проект, на жодну виставку мене не запросили, хоча роблять групові, всякі. Мене не існує. Мене не було в совєцькі часи – мене немає і зараз.
10. Тут нормальне життя буде, коли всі будуть багаті, бо бідний українець завжди заздрить багатому. У світі цього немає.
11. Я не можу назвати жодної особи, яка б зробила собі світову славу в Україні. Таких немає, бо Україна їх не пестила, а виганяла. Це як та кицька, що народила своїх котенят, а потім поїла.
12. Я дуже каюся вже кілька років, що приїхав з Америки. Я жив нормально, я не знав, що таке негативні емоції. Просто важко одному жити в чужій країні, якби в мене була жінка, мене б тут не було.