Сьогодні в Японії залишилося дуже мало гейш, але колись це була досить почесна професія і стати відомою гейшею було непросто. Ці бездоганно одягнені дівчата з ідеальним макіяжем не продавали секс, а як раз навпаки: вони були людьми мистецтва. Навіть ієрогліфи, які позначають слово «гейша», так і переводяться: «людина» і «мистецтво». Фактично вони були артистками і законодавцями моди: гейші повинні були вміти вразити гостей, зацікавити їх і допомогти відпочити після важкого дня.
Жінки в суспільстві чоловіків в Японії на початку минулого століття не допускалися. Але гейші були винятком: саме їх запрошували на великі заходи в місті, на зустрічі з важливими гостями, на відкриття різних фабрик і установ. Саме вони розважали чоловічі компанії на всіх вечірках і зборах: вони підносили чай, майстерно танцювали, грали на музичних інструментах, співали, мали бути розумними, освіченими і підтримати розмову на будь-яку тему.
Здавалося б, щоденні вечірки, догляд за собою, дороге вбрання, гарна освіта – для багатьох жінок кінця XIX століття – початку ХХ століть це було недосяжно. Однак життя гейш не було постійним святом, за ним ховалася важка праця, і для того, щоб стати запрошеними зірками на вечірках, вони проходили дуже довгий і складний шлях. Подивіться на ці старовинні фотографії, які прекрасно ілюструють, яким було реальне життя японських гейш. Ці дивовижні знімки показують, як давнє японське мистецтво змогло вміститися в таке уже сучасне ХХ століття, де вже є бізнесмени, алкоголь і розваги.
Прийом самурая в чайному будинку, початок 1880-х років.
Гейші і служниці стоять біля входу в сільську окію. В таких нарядах дівчата зазвичай виконують роботу по дому або в саду. Середина 1940-х років.
Бідні японці часто продавали своїх дочок в будинки гейш. Спочатку дівчатка працювали служницями, а потім починали ходити в школу і здобували освіту.
У гейш були найкрасивіші вбрання: кімоно вони збирали, як дорогі прикраси. На фото – колекція взуття.
Гейша під час гри на сямісені. Крім сямісена, гейші вміли грати на флейті і японських барабанах, вміли співати і танцювати, а також грали в театральних виставах.
Гейші міста Бейппу і їх учениці, 1920-ті роки. На початку ХХ століття по всій Японії працювало приблизно 80 тисяч гейш.
Гейша в традиційному вбранні. Фото зроблено на початку минулого століття.
Фестиваль 1928 року, присвячений японському богу Ебісу: гейшу несе по місту натовп чоловіків.
Гейші за заняттями: в руках однієї – сямісен. Середина ХХ століття.
Гейша робить масаж європейському гостю. Середина 1950-х років.
Підготовка до чергової вечірки. Дівчат вдалося сфотографувати без перук. 1950 рік.
Ці дівчата були справжньою окрасою чоловічої компанії. І вони повинні були стежити, щоб у чоловіків завжди було саке.
Чайна церемонія на човні на річці Нагара. Середина ХХ століття.
Гейша повинна була вміти правильно навіть сміятися: соромливо і ввічливо.
Гейші на березі річки, 1930-і роки.
Розваги іноземних гостей, середина ХХ століття.
Гейша повертається в окію і проходить повз парасольки.
Молоді гейші під час занять зі своїм учителем.
