Що означають візерунки стародавніх українських вишивок (фото)

obereginya.blogspot.com_017

Чи задумувались ви колись над тим, що означає червоний мак, вишитий на вашій сорочці, або чому на вишитому весільному рушнику часто зображають дубове листя? Насправді все це – дуже давні сильні символи, у зображення яких наші предки закладали певний зміст.

Перед вами – колекція знаків стародавньої української вишивки, яка була зібрана у 1993 році київським гуртком “Веретено”. Люди, які щиро цікавилися народним мистецтвом, перезнімали узори з дуже старих вишитих речей та досліджували значення візерунків, звертаючись до знань з історії, філософії, фольклору та етнографії. У цій колекції – найголовніші та найпоширеніші символи української вишивки. Вони укладені так, аби була змога побачити передовсім однокореневість, спорідненість символіки цілої України, єдність світосприйняття, що втілилася у магічних узорах-оберегах.

Через цю просту та водночас геніальну систему знаків – квадратиків, хрестиків, гілочок – розкривається ставлення українця до таких філософських категорій як Всесвіт, життя на Землі, народження, смерть, осмислення свого місця та покликання. Символіка Води, Сонця, Землі переважає у вишивках гуцулів і слобожан, волинян і буковинців, бойків і подолян. Бо для нашого народу споконвіків ці поняття були святими.

Калина

01

Калина – дерево нашого українського роду. Колись у сиву давнину вона пов’язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зорі. Тому і назву свою має від давньої назви Сонця – Коло. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Ось через це весільні рушники, дівочі і навіть парубочі сорочки тяжкі тими могутніми гронами. Міцний космотворчий український ланцюжок: крапелька крові – жінка – народження -Україна – Відродження.

Дуб і калина

0

Це мотиви, що найчастіше зустрічаються на парубочих сорочках і поєднують у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, краси невмирущої. Дуб – священне дерево, що уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, розвитку, життя. Про калину ми вже говорили як про дерево роду. Отже, хлоппі й молоді чоловіки мали на собі чудодійний оберіг життєдайної сили свого роду.

Виноград

1

Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї. Сад-виноград – це життєва нива, на якій чоловік є сіячем, а жінка має обов’язок ростити й плекати дерево їхнього роду. Мотив винограду бачимо на жіночих та чоловічих сорочках Київщини, Полтавщини. А на Чернігівщині виноград в’ється на родинних рушниках.

Мак

2

З давніх-давен на Україні святили мак і ним обсівали людей і худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. А ще вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Ніжна трепетна квітка несе в собі незнищенну пам’ять роду. Дівчата, в сім’ї яких був загиблий, з любов’ю і сумом вишивали узори маку на сорочках, а на голови клали віночки з семи маків, присягаючи цим зберегти й продовжити свій рід.

Лілея

3

Таємницю життя приховує в собі і квітка лілії. В легендах квітка лілії – то символ дівочих чарів, чистоти та цноти. Вишита квітка лілії допоможе розгадати таємницю тих чарів. Якщо пильно придивитися до контурів геометричного узору, то вимальовуються силуети двох пташок – знаку любові та парування. Крім квітки, невід’ємною частиною орнаменту є листок і пуп’янок, що складають нерозривну композицію триєдності. У ній закладено народження, розвиток та безперервність життя.

В орнаменті лілію неодмінно доповнює знак, що нагадує собою хрест. Він – магічний, тому й благословляє пару на утворення сім’ї. Адже хрест є прадавнім символом поєднаних сонячної батьківської та вологої материнської енергій. Іноді над квіткою вишиті краплі роси, які також означають запліднення.

Та чому ж саме лілія є жіночим символом? А тому, що вона сама є суттю вологої енергії. Це підтверджує й давня назва квітки – крин, – порівняймо цю назву з однокореневим словом криниця.

Ружі

4-1

4

Пишні ружі рясно розквітли на сорочках і рушниках багатьох областей України. Мотив ружі вважається не дуже давнім, а деякі дослідники твердять, що зображення цієї квітки було запозичене, ба навіть бездумно перенесене з банальних фабричних зразків. Та чи насправді це так? Ружа – улюблена квітка українців, її дбайливо плекали під вікнами хати, адже квітка ця нагадує Сонце.

Промовте слово ружа, і ви знайдете в ньому древню назву Сонця – Ра. А може, воно означає вогненну кров, бо староукраїнська назва крові – руда. Узори з ружами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням.

А на наступному візерунку троянди укладені в систему геометричного узору. Це не просто квіти – це квіти-зорі, що уособлюють уявлення народу про Всесвіт як систему. Ви, певне, помітили, що зорі з’єднані ланцюжками. Це також свідчить про непорушний закон об’єднаного космосу.

Хміль

5

Узори, що нагадують листя хмелю, відносимо до молодіжної символіки. Крім центральної України, вона поширена на Поділлі та Волині. “Хміль” дуже близький до символіки води й винограду, бо несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Можна сказати, що узір хмелю – це весільна символіка. Народна пісня підказує, що “витися” -для хлопця означає бути готовим до одруження, так як для дівчини заміж іти – це “пучечки в’язати”.

Берегиня

6

Берегиня – дорогий нам символ, поширений по всій Україні. Вона і життєтворча Мати-природа, і жінка-Мати, яка дарує світові сина, і Дерево життя, що сформувало із мороку космосу чітку систему Всесвіту. І при всій своїй величності та могутності скромно прикоренилося у земному горнятку, аби ще раз нагадати, що кожне живе створіння – часточка неподільна і нерозривна загальної системи буття.

Берегине, хто ти? Тебе створив народ такою загадковою, багатоликою та могутньою незнаною квіткою, що тримає в собі материнську силу жінки. Ти сама Мати-природа, яка несе в світи і суть творення, і суть захисту, а через це – вічне оновлення та гармонію життя.

Ось ти, чарівна квітка-пані, що береже біле, червоне та чорне зерно, зерно духу, крові та землі-плоті, готової у цю мить розлетітися (вибухнути) у космосі для зародження нового життя. Твоє віття-руки обтяжене земним насінням розвитку, але тільки ти знаєш час того магічного помаху-засіву.

Птахи

7

Особливо багаті на символіку птахів рушники Середньої Наддніпрянщини. Різні птахи виспівують на них, залежно від того, з якої нагоди вишито рушник. Соловей і зозуля полюбляють дівочі рушники, вони сумують, якщо їх вишили непарно, але… все ще попереду. Бо “соловей щебече, собі пару кличе”. А про зозулю співають: “До Петра зозулі кувать, кувать. До осені дівці да гулять, гулять”. Цих пташок найчастіше вишивають на гілці калини, що символізує продовження роду.

Пави – птахи дуже поважні, бо завжди розсідаються на весільних рушниках і здебільшого мають над собою Боже благословення – вінець чи вінок. Не забуваймо, що пава – це жар-птиця, що несе в собі сонячну енергію розвитку, тому вона птах сімейного щастя. Недаремно ж дівчата Полтавщини у весільний вінок вплітали пір’я павича.

Шлюбну пару символізують соколи, голуби, півні. Характерною ознакою весільного рушника є розташування птахів один до одного голівками. Вони або тримають у дзьобику ягідку калину, або сидять в основі дерева-символу нової сім’ї.

З великою любов’ю наш народ ставиться до ластівки – вірної супутниці людської оселі. Ця пташечка завжди несе добру звістку. Саме вона турбується, щоб людина не пропустила благословенної пори для створення сім’ї та зміцнення господарства. Птахи – то символи людських душ. На родинних рушниках, де вишите розлоге Дерево життя з трисутнім філософським розумінням минулого, сучасного і майбутнього, птахів вишивали фантастичними. Розташовували їх при корені, середині стовбура і віття з обох боків дерева. Це свідчило про міцність та незнищенність роду.

Земля, Вода, Сонце і Вогонь

8

Вся українська вишивка позначена благословенними знаками Води і Сонця. Сонце часто зображується восьмипелюстковою розеткою чи квіткою, а знак Води нагадує згорнутого вужа. Дві стихії, що утворили земне життя,а тому їх треба розуміти як вологу материнську і вогненну батьківську енергії.

З глибини минувшини дійшли в орнаментах українських вишивок ці символи – Земля і Сонце, що в поєднанні з Водою складають життєдайну трійцю. Це знаки тих сил, без яких неможливе саме життя. Ромбічні знаки – це символ плодоріддя Землі-матері, щедро засіяної, зігрітої Сонцем, щоб буяло життя наше. Але і сама Земля – складова Всесвіту з безліччю зоряних систем і нашим Сонечком, що уособлювало для пращурів священний космічний Вогонь.

Зірки

9

10

Зірки, розкидані по рукаві і зібрані в геометричний орнамент – це уявлення про структуру Всесвіту, що вже є не хаотичним і безладним, а упорядкованим і гармонійним. І знову засіяним, щоб нести нові й нові паростки життя у далекі світи.

Зоряне небо. Зоряна сорочка. Космічна сорочка Київщини. Ось він, Всесвіт і людина в ньому. Лад. Погляньте самі на бруньки-рученята Берегиньок, вишитих по низу рукава. Одягнеш цю сорочку і відчуєш: я – частинка цього дивосвіту. Для того, щоб сорочка насправді вивела вас на космічні поля нашої Батьківщини, треба на плічку вишити 6 зоряних рядів, а на рукаві – 12.

Ламана гілка

11

12

На сорочці із Сумщини вишитий узір, що в народі зветься “ламана гілка”. А зображує вона не що інше, як створення із хаотичного космосу окремих зірок цілісної життєтворчої системи, нашої Галактики. Про це свідчать знаки плоду, передані у вишивці квадратиками, закладеними Всесвітом у пам’ять квітки-зірки.

Рости велика до черевика. Від черевика до чоловіка. От і виросла дівчина. Набрала сили й сонячна здатність життєтво-рення, закладена в ній Богом і батьками. Час братися до продовження роду.

Тому-то й сиплеться з тих квіточок-берегиньок насіннячко, готове прорости, тому й сидять поряд з ними на плічку пташечки з тим же насінням на хвостику. І голівок три в пташок недаремно. То ж бо мама, тато і дитятко. І все це тендітне земне життя тримає на собі могутній Світовий стовп, з невтомними павучками на ньому, що снують з хаосу космосу лад, і древні лілії, як знаки шлюбу, і, звичайно, знак роду. Та ще сережками вишитого космосу по три пари: чоловік-вогонь і жінка-вода. Ось і прочитана волинська сорочка, на якій укладено весь філософський, моральний і етичний космос української жінки.

За матеріалами книги “Знаки 155 стародавніх українських вишивок”



загрузка...

Вже є коментарі

  1. Віктор

    В м Переяславі -Хмельницькому є музей архітектури та побуту, в експозиції якого є окремий музей української вишивки. Фахівці цього унікального музею, який знаходиться у старовинній церкві, багато чого моглиб розповісти на цю тему.

  2. Людмила Островська

    Дякую за такий виклад – дійсно, коли дивлюся вишиванки на різних виставках, ринках у Яремчі, Буковелі, Коломиї та ін., то дивуюсь: невже вишивальницям важко знайти статті, книги, Інтернет-публікації про символіку? Такого інколи навишивають – суцільне нагромадження негативу. Але є шедеври, котрі викликають повагу до майстринь: навіть одного погляду на вишиття достатньо, аби перейнятися теплотою і чарівністю створеного.

Напишіть свій коментар

Loading...