7 помилок батьків, які в майбутньому призведуть до грошових проблем у їхніх дітей

1463

Надмірне піклування батьків нівечить майбутнє дітей. Час швидко змінюється і ті методи виховання, які застосовувались до нас вже не актуальні для молодшого покоління.

Є дії, якими батьки не навмисно чинять шкоду для дітей, навіть не підозрюючи, що це може спричинити руйнування кар’єри та сильну залежність від думки інших людей. Ці фактори в майбутньому можуть зіграти злий жарт з фінансовим становищем дітей та їх сімей.  Ось лише декілька прикладів з практик психологів, в яких людям було важко впоратись з таким піклуванням батьків.

Батьки змушують обирати ту професію, яку хочуть вони.

Думка про те, що дитина повинна йти тим самим професійним шляхом батьків вже давно відійшла у минуле. Проте й зараз батьки намагаються влаштувати дитину вже на пригріте місце в офісі навіть не запитуючи власно думки сина чи доньки. Крім того, деякі професії втратили своє значення, а нові – набирають обороти. В таких професіях шанс досягти кар’єрного зросту вищий.

З дитинства Макс полюбляв займатися комп’ютерами та вивчав різні способи комп’ютерного програмування. Батьки ж не підтримували його хобі, вважаючи, що це тільки шкодить його здоров’ю. На противагу думці батьків, Макс вирішив записатися на курси з тестування комп’ютерного забезпечення і досяг успіху у цій галузі.

Батьки не дозволяють робити помилки.

Вимогливі батьки самі намагаються бути ідеальними та роблять усе, щоб їх діти теж так чинили. Чим старшою стає дитинка, тим більше вимог до неї ставиться – не досить гарно намалював малюнок, не рівно застелив ліжко, не найкращий бал приніс зі школи й взагалі все робиш не досить старанно. У таких батьків завжди знайдеться приклад когось, хто ці речі робить досконало.

Дитина ж в цей час відчуває себе пригніченою, бо усі намагання справити враження на батьків і стати ля них найкращим розбиваються вщент, як скляна ваза об кам’яну стіну.  Діти таких батьків виростають й самі перфекціоністами з низьким рівнем самооцінки, браком впевненості та залежністю від думки інших.

Мама порівнювала Анну з Марією: «Чому ти така замазура? Ось подивись на Марійку. Вона завжди ходить чистенька і в неї все прибрано.» Усі прагнення Ані бути схожою на Марію провалилися, а мати почала критикувати її ще більше замість того, щоб навчити доньку поратися по дому. Зраз Ані 25 років і вона звикла порівнювати себе з іншими людьми, підсвідомо налаштовуючи, що вони краще за неї. Чи варто говорити, що на роботі її навряд чи буде чекати підвищення.

Батьки вчать накопичувати гроші на чорний день.

У нестабільний для економіки каїни час сліпе накопичування статків може зіграти злий жарт  їхніми власниками. Те що здається цінним зараз, через декілька днів може перетворитися у купу брухту. Краще вкладати зароблене у свої навички та знання, бо ніхто не згає, що може знадобитися в майбутньому. Варто вчити дітей підлаштовуватись під життєві коливання, а не бути прив’язаними до грошей.

Дідусь Джессіки завжди відкладав певну суму на «чорний день». І ось коли цей «день» настав, він не зміг скористатися своїми статками, бо вони втратили свою цінність через фінансову кризу. Ця ситуація трапилась в дитинстві на очах Джессіки й тому вона живе постійно в очікуванні нової кризи. Для неї найкращий спосіб інвестування – інвестування у свої знання.

Батьки забороняють дітям проявляти емоції.

Іноді дорослі намагаються запевнити малюка, що ті почуття, якими він переповнений в цей момент неправильні – синці не болять, а злитися на дитину за те, що вона ненароком тебе зачепила, – неправильно. Батьки намагаються замінити емоції дитини на більш сприятливі для певної ситуації. Нікому не хочеться червоніти перед людьми, коли дитина починає кричати й плакати на всю вулицю. Та потрібно розуміти, що для малюка важливо навчитися поратися зі своїми емоціями самостійно. Навичка контролю своїх емоційних реакцій потрібна й в дорослому віці. Батьки ж роблять таку «послугу» не замислюючись над цим. В таких ситуаціях варто вислухати дитину й намагатися зрозуміти чим викликана та чи інша реакція, а не казати, що це неправильно.

Катерині вже 37 років, а вона досі пам’ятає час, коли мати змусила віддати її гарну ляльку незнайомій дівчинці. Тоді вона сказала: «Неправильно бути такою скнарою, і не потрібно злитися через якусь дурну іграшку.» Кейт так і не отримала свою ляльку назад. Вона витратила багато часу, щоб навчитися говорити наглим людям «ні», включаючи боса та колег. Але кожного разу, як вона відмовляється щось виконувати, почуває себе винною.

Батьки не стають на бік дитини.

Дитині важливо знати, що батьки будуть підтримувати її. Навіть, якщо стороння людина пожалілася на її поведінку, батьки дослухаються й до аргументів малюка й приймуть зважене рішення. Вміння стояти за себе перед авторитетними людьми – це те, що батьки повинні розвивати у дітей. Набагато легше це робити, коли малюк відчуває підтримку близьких.

Марго виховувала бабуся, чия улюблена фраза була «А що скажуть люди?». Бабуся любила онучку і хотіла для неї тільки найкращого, але дуже переживала за думку інших людей. Марго так і не навчилася самостійно приймати рішення. Навіть у кафе перш ніж зробити замовлення вона питає думку друзів.

Батьки ставлять відомих людей у приклад.

У кожного покоління є свої герої, яких вони намагаються наслідувати. Проте не достатньо знати історію успіху однієї людини, аби повторити її й стати заможнішим. Не всі, хто читає книги про бізнес, стають успішними бізнесменами, або у них відсутні проблеми з грошима.

Алекс любить комп’ютери ще з дитинства, коли батько розповів історію успіху Стіва Джобса. З того часу маленький геній почав збирати всю інформацію про Apple, яку тільки міг знайти. Коли прийшов час обирати університет, Алекс вирішив, що йому не потрібна вища освіта, бо у Джобса її не було. Але він все одно пішов до коледжу, щоб отримати спеціальність. Тепер Алекс жартує «Те, що було гарним для Стіва Джобса – втрата часу для звичайного хлопця.»

Батьки не приховують проблеми дорослого життя.

Немає нічого поганого, аби діти іноді бачили своїх батьків сумними чи схвильованими. Але їм шкодить, коли рідні постійно розповідають про усі сімейні проблеми. У дитини формується думка, що його чекає жахливе доросле життя, а тому вона хоче залишитися маленькою надовго. Та, аби досягти успіху у кар’єрному зростанні, необхідний дорослий підхід до справи та впевненість.

Батьки Сари багато сперечались. Мати постійно жалілася донці та казала, що їхня сім’я не така гарна, як інші. У 17 років Сара вступила до коледжу, переїхала в інше місто та все одно соромилася знаходиться поряд з більш «успішними» за неї людьми.

автор Альона Гук спеціально для vsviti.com.ua

Поділись




• магазин

• новини партнерів