Свято Віри, Надії, Любові та їх матері Софії — одне із найважливіших у християнській історії, особливо для жінок. Воно має надзвичайно цікаву легенду і щорічно відзначається 30 вересня. Тому не дивно, що існує так багато прикмет та звичаїв до цього дня. Про це все ми й розповімо далі у статті.
Легенда про мучениць
В основі легенди — історія про одну матір Софію, та трьох її доньок: Віру, Надію і Любов. Імена у дівчаток такі були не випадково: їх мати була зразковою християнкою і назвала дочок найсвітлішими жіночими рисами, бажаючи виховати у них лише найкращі якості.
Жили всі четверо жінок у Римі, в часи, коли прихильники християнської віри зазнавали переслідувань та покарань. Така доля не оминула й матір із доньками. Їх відправили на суд, де сам король Адріан вирішував подальшу долю невільників.
Король запропонував усім чотирьом помилування, якщо всі відречуться від своєї віри. Отримавши відмову — Адріан дуже розлютився. Потім їх намагались змусити відректись катуваннями — проте і це не допомогло. Трьох дочок, згідно з легендою, закатували до смерті на очах у матері. Софія ж не відходила від могил доньок протягом наступних декількох днів, поки не померла сама. За таку смерть церква і нарекла чотирьох жінок святими мученицями. Обличчя їх почали зображувати на іконах, а імена отримали широку популярність серед християн, в тому числі, і в українців. Сьогодні і досі часто можна зустріти в народі такі імена як Софія, Надія, Віра чи Любов.
Народні традиції та звичаї свята
Ранок жінкам було прийнято починати із гучного плачу. Чому так? Це слугувало своєрідним оберегом від невдач. Якщо не було про що плакати — горювали за долю рідних і близьких.
Така незвична традиція виникла в честь матері трьох мучениць — Софії. Вважалось, якщо поплакати у цей день, то протягом наступного року нічого поганого не станеться.
Заміжні жінки йшли цього дня до церкви і ставили три свічки, одну з яких забирали додому. Молились за злагоду у домі.
Існували і дохристиянські звичаї на цей день, приурочені сільським святцям. Молодь збиралась на вечорниці, аби перед юрбою покрасуватись і самому оглянутись — чи не припаде раптом хтось до серця.
Дівчата, серце яких вже було зайнятим, просили у цей день, щоб хлопець завжди відповідав навзаєм, а їх почуття ніколи не закінчувались.
Іменини Віри, Надії і Любові, а також Софії
Прийнято 30 вересня святкувати іменини жінок із такими іменами. За традицією, їх слід пригощати смачними пирогами. Самі ж іменинниці можуть святкувати всі три дні. Вважалось, що жінка, котра народилась у цей день — наділена неабиякою мудрістю, завжди приносить у дім благо і затишок.
Дарували іменинницям також іконки чи прикраси із зображенням мучениць чи солодощі. Застілля влаштовувати було не прийнято, але як приходив хтось привітати із подарунком — то обов’язково віддячували прирогами.
Прикмети на свято Віри, Надії і Любові:
- 30 вересня вважається небезпечним і нещасливим днем.
- Весілля, заручини і весілля 30 вересня не проводять — погана прикмета.
- Жінкам не варто сьогодні займатися домашніми справами.
- Народні прикмети говорять, що цей день завжди холодно і дощитиме.
- Після Віри, Надії, Любові починаються перші заморозки.
- Якщо журавлі полетять у цей день, то на Покров буде мороз, а ні, то зима буде пізніше. Зазвичай слідом журавлям кричали : «колесом дорога», для того, щоб навесні вони знову повернулися в рідні місця.
- Якщо в цей день пішов дощ, буде рання весна.
- На Віру, Надію, Любов сватаються, а на Покрову весілля грають.
автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua
