За народним календарем 22 березня традиційно вшановується пам’ять Великомучеників Севастійських. В українському побуті це християнське свято частіш за все називають «Сорок Святих» або ж просто «Сороки».
Походження цієї дати сягає часів існування Римської імперії, у 320 рік. Саме тоді, за наказом імператора Ліцинія, було жорстоко покарано 40 досвідчених легіонерів, котрі на вимогу правителя зректись християнської віри, відповіли категоричною відмовою. Після заходу сонця за непокору воїнів завели в холодне Севастійське озеро, а щоб посилити фізичні і духовні муки, на березі було затоплено лазню. Годину за годиною легіонери мужньо терпіли страждання, допоки один з них все ж таки не вийшов з озера, але помер, не встигнувши увійти до теплої лазні. Тоді наглядач, вражений сміливістю і силою волі воїнів, зі словами «я теж християнин» увійшов до озера. Таким чином, мучеників знову стало сорок.
Послаблення посту в цей день:
Свято Сорока святих дуже шанують в усьому християнському світі, через що цього дня можливе навіть зменшення суворості Великого посту. З давнини і понині 22 березня українські господині вдаються до випічки медових пампушок і калачів у вигляді пташок. Пов’язане дане заняття з вірою в те, що саме в день Сорока святих починають повертатись з зимівлі птахи. Очі смачним фігуркам роблять за допомогою родзинок чи дрібних ягід (частіше за все калинових), а зверху покривають медом або білою цукровою пудрою.
Після приготування випічку використовують по-різному: в одних регіонах України «пташок» підвішують до гілочок в саду, тоді як в інших областях печиво і булочки дарують сусідам. В Південній Україні свіжоспечені калачі часто саджали на тин. Окрім того, щоб господарські кури та гуси були здорові, медових «сорок» та «жайворонків» дарують грайливим дітям. Раніше такі подарунки супроводжувались веселими танцями і співанням веснянок, закликанням весни і тепла.
Також в народі говорять, що саме на Сорок святих сорока збирає дрібні різки і починає мостити собі гніздечко. Цю пташку вважають оберегом домівки, біля якої вона оселяється, тому руйнувати її гніздо ні в якому разі не можна.
Медові смаколики у формі птахів – не єдина традиційна страва на Сороки. Цього дня в кожній хаті пекли 40 пиріжків з різноманітною начинкою: картоплею, капустою, квасолею, горохом. В окремих селах обов’язковими були солодкі вареники з маком, також в кількості 40. Молоді дівчата пригощали хлопців, а малі діти несли бублики і печиво своїм вчителям, дякуючи за добру науку.
Інші звичаї на Сороки:
В свято не можна працювати, інакше, як говорили в народі, напрацюєш лиш на 40 болячок. Жінкам не дозволялось прати, а чоловікам – займатись роботою в полі. Однак в разі теплої погоди господиням дозволялось сіяти горох на городі, щоб згодом кожна стеблина мала по 40 стручків, в кожному з яких по 40 горошин. В надії на такий майбутній врожай додатково готували різні страви з горохом: юшку, пироги, вареники та інші.
В давнину існував і наступний звичай: сумісними зусиллями селяни робили велику ляльку з соломи, виносили її за межі села і гуртом спалювали, проганяючи таким чином холодну зиму і закликаючи прихід весняного тепла.
Іншим важливим обрядом було так зване «Топтання рясту». Навіть літні люди виходили в поле чи до лісу заради цього дійства. Вважалось, що той, хто потопче весняні квіти, убереже себе і близьких від хвороб на цілий рік.
День Сорока святих на всій території України вважався першим провісником весни, однак разом з тим люди пам’ятали, що після нього може бути ще сорок заморозків і стільки ж лопат снігу. Традиційно в багатьох селах 22 березня особливо придивлялись до лисих чоловіків, бо вважалось, що кількість таких мешканців відповідає кількості морозяних днів попереду.
Із цих традицій з випічкою в формі пташок, спалюванням опудала та закликанням весни, не складно зробити висновки, що такі традиції в цей час існували ще в дохристиянський період. Таке явище пов’язане з тим, що з 22 березня дні починають ставати довшими, а ночі коротшими і весна остаточно вступає у свої повноваження.
Прикмети на Сороки:
- Якщо в цей день тепло, стільки ж днів утримається гожа погода, якщо навпаки – бути морозу 40 днів.
- Якщо на Сорок святих буде мороз і сніг розтане від сонця – буде врожай на кавуни.
- Яка погода на Сорок святих, така буде й у Петрівку.
- Якщо на Сорок святих сонце в колах, то влітку буде відмінний урожай.
- Сороки і галки прилітають в цей день – до тепла.
- 22 березня синиця заспівала – тепло ворожить.
- «На Сорок святих погода — на гречку буде врода» (Полтавщина).
- «Як буде мороз, то уже далі сорок днів не буде, бо уже тих усіх сорок на цей один сі зложит» (Карпати).
- «Ще має бути заметено снігом сорок закутків, і сорока морозів ще можна сподіватися. Та це тільки сподіватися, бо їх насправді не буває, зима вже з сили вибивається» (Поділля).
- Якщо на Сорок святих опади і мало сонця – не буде весняної повені, влітку не очікується тривалих зливневих дощів, а осінь видасться сухою та погідною.
автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua
