Один з найкрасивіших парків Парижа знаходиться в безпосередній близькості від Тріумфальної арки. Закладений в кінці XVIII століття за проектом театрального художника Луї Кармонтеля, парк Монсо мав вигляд саду-театру і називався Фолі де Шартр.
Вишукані готичні руїни, незвичайні голландські млини, екзотична єгипетська піраміда і численні видові точки огляду, що відкриваються на мальовничі пейзажі з облагородженими річками, близько ста років належали сімейству герцогів Орлеанських. Потім парк був викуплений державою, територіально урізаний на половину і, під керівництвом архітектора Адольфа Альфана, прикрашений новими видами будівель.
В кінці XIX століття в парку Монсо з’явилися штучні водоспади, англійські газони та алеї, зимовий сад і оранжерея. Вперше парк відкрив свої двері широкій публіці в 1861 році.
Сьогодні парк Монсо є улюбленим місцем відпочинку парижан. Туристи знають про нього небагато і відвідують рідко, а от споконвічні жителі французької столиці частенько влаштовують тут пікніки, дружні посиденьки і пробіжки підтюпцем.
Розкинувшись на території в вісім гектарів парк Монсо має дев’ять входів. Центральний прикрашений позолоченими, викованими в XIX столітті, чавунними воротами. Перед входом у парк розташовується знаменита ротонда Клода-Нікола Леду. Поруч з східним кордоном Монсо знаходиться антична коринфская колонада, стилізована під зруйновану часом.
Територія парку поєднує в собі широкі прогулянкові алеї та звивисті доріжки, що перемежовуються газонними галявинами, різноманітними статуями, пам’ятниками (Гі де Мопассаном, Фредеріку Шопену тощо) і будівлями (однієї з найбільш екзотичних вважається зменшена копія китайської фортеці). Деякі з дерев Монсо досягають віку ста тридцяти років і мають потужні, до чотирьох-семи метрів у обхваті, стовбури. Навколо парку розташовуються старовинні, які колись належали аристократам, будівлі. Парк Монсо відкритий з ранку і до пізнього вечора як у будні, так і святкові дні. Відпочинок в ньому буде цікавий всім, кому до душі тиша і спокій.
