Павло Дуров анонсував появу в Telegram вбудованого браузера з підтримкою Web3-сторінок. Концепція «нового інтернету» не така трендова, як кілька років тому, проте в контексті месенджера може виявитися дуже доречною.
Що таке Web3?
У першій ітерації інтернет був набором статичних веб-сторінок, які можна було тільки читати, але не взаємодіяти з ними. На початку 2000-х дебютував Web 2.0; він додав інтерактивні елементи. З’явилися платформи для створення контенту: блоги, соціальні мережі та відеохостинги. Тобто користувачі змогли стати не лише споживачами, а й виробниками інформації.
У середині 2010-х оформилася концепція Web3 – децентралізованого онлайн. Дані та контент повинні розподілятися всюди, а не зберігатися на серверах транснаціональних корпорацій, таких як Google і Microsoft. Основних плюсів два: зниження ризику витоків та обмеження цензури. Передбачається, що децентралізація має забезпечуватися технологією блокчейну.
У Web3 знайшлося місце і криптовалютам: вони представляють єдиний спосіб оплати за послуги та товар без посередників, а заразом є стимулом для розробників Web3-протоколів. Ідентифікація користувачів теж прив’язана до анонімних криптогаманців — у новому світі не треба вигадувати окремий логін та пароль для кожного сайту.
Для чого потрібні Web3-браузери?
Web3-сайти функціонують у відриві від Web 2.0, на власній інфраструктурі та з іншими доменними зонами. Але браузери на кшталт Google Chrome або Apple Safari за умовчанням не здатні відкривати сайти нового покоління та не оснащені підтримкою криптогаманців.
Зазвичай сумісність із Web3 реалізується через браузерні розширення. Наприклад, MetaMask. Але інженери Telegram вирішили створити веб-браузер з нативною підтримкою технології. Аналогічні програми вже є, наприклад, браузер Brave.
До чого тут Telegram?
У 2017 році Павло та Микола Дурови розпочали розробку Telegram Open Network – блокчейна, орієнтованого на взаємодію з Telegram. Блокчейн включає криптовалюту Gram (пізніше її перейменували в Toncoin) і екосистему інших додатків: децентралізоване сховище даних TON Storage, службу доменних імен TON DNS, сервіс для запуску сайтів TON Sites і так далі.
Інфраструктура Web3-сайтів у блокчейні TON передбачає домени виду .ton з їх продажем на відкритому аукціоні, шифрування за замовчуванням та авторизацію криптогаманця.
Через претензії фінансового регулятора США Telegram довелося вийти з проєкту — принаймні формально. Тепер TON розшифровується як The Open Network та розвивається командою незалежних програмістів. Але поступово програми TON впроваджуються в Telegram. Наприклад, нещодавно в месенджер інтегрували криптогаманець Wallet.
А тепер у Telegram, зважаючи на все, вдасться відкривати і TON Sites, причому без встановлення доповнень та інших хитрощів. Можна припустити, що інтеграція Web3-платформи в популярний месенджер дасть імпульс розвитку екосистеми, як це вже сталося з вартістю Toncoin.
