Старовинні українські приказки та прислів’я на всі випадки життя!

Перлинами українського народу є приказки – короткі влучні вирази, що якнайкраще змальовують різні повсякденні явища нашого життя.

Впродовж віків з вуст у вуста передавали один одному те, що казали в народі в той чи інший час, те, що заповіли батьки.

З деякими можна погодитися, з деякими неможливо, деякі можуть здатися абсурдними, недоречними чи незрозумілими на перший погляд, інші ж навпаки –  мудрі і точні.

Але впевнено можна сказати одне – старовинні українські приказки обов’язково покажуть свою мудрість у різних життєвих ситуаціях, тому їх вартує принаймні прочитати.

• Аби хліб, а зуби знайдуться.
• Аби шия, а ярмо буде.
• Або будемо на Русі, або пропадемо усі.
• Або пан, або пропав.
• Або дома не бути, або волі здобути.
• Апетит з їдою прибуває.
• Баба з воза – кобилі легше.
• Багатий, як циган на блохи.
• Багато дива, мало млива.
• Багатому й чорт яйця носить.
• Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.
• Батогом обуха не переб’єш.
• Без вірного друга – велика туга.
• Без нашого Гриця вода не освятиться.
• Без труда нема плода.
• Береженого Бог береже, а козака шабля.
• Битому собаці кия не показуй.
• Біда біду тягне.
• Біда помучить і мудрості научить.
• Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.
• Близько лікоть, та не вкусиш.
• Борода не робить мудрим чоловіка.
• Боятися вовка – в ліс не ходити.
• Брат мій, а хліб їж свій.
• Брехливу собаку далеко чути.
• Буває, що й корова літає.
• Було б пшоно, а каша буде.
• Було, та за водою пішло.
• Велике дерево поволі росте.
• В закритий рот муха не влізе.
• Видно пана по халявах.
• Виміняв шило на швайку.
• Виріс, а ума не виніс.
• Вискочив, як Пилип з конопель.
• Високо літає, та низько сідає.
• Вище себе не підскочиш.
• Від своєї тіні не втечеш.
• Вісті не лежать на місці.
• Вкрадеш голку, а потім корову.
• В ліс дрова не возять.
• В нього руки на всі штуки.
• Вовка ноги годують.
• Вода і камінь довба.
• Ворона й за море літає, та дурна вертається.
• Ворона вороні ока не видовбає.
• В сім’ї не без виродка.
• Всякому овочу свій час.
• В тихому болоті чорти водяться.
• В умілого й долото рибу ловить.
• Вчи лінивого не молотом, а голодом.
• В чужих руках завше більший шматок.
• Гарні гості, та не в пору.
• Гірко заробиш – солодко з’їси.
• Говори стовпу, а він стоїть.
• Година вранці варта двох увечері.
• Голка в стіжок упала – пиши пропала.
• Голодній кумі хліб на умі.
• Горбатого могила виправить.
• Гостра була сокира, та на сук наскочила.
• Гостре словечко коле сердечко.
• Готовеньке і кішка з’їсть.
• Гречана каша сама себе хвалить.
• Гуртом і батька добре бити.
• Дай дурневі макогона, то він і вікна поб’є.
• Далеко куцому до зайця.
• Даремно і чиряк не вискоче.
• Дарованому коневі в зуби не заглядають.
• Два коти в одному мішку не помиряться.
• Двоє третього не чекають,
• Де багато господинь, там хата неметена.
• Де відвага, там і щастя.
• Де коротко, там і рветься.
• Де посієш, там і вродиться
• Десять разів відміряй, а раз відріж.
• Дешева риба – погана юшка.
• Дивись на зріст, та питайся розуму.
• Диму без вогню не буває,
• Діло майстра величає.
• Дома й стіни помагають.
• Дурням закон не писаний.
• Ех, якби та якби та в роті виросли гриби.
• Є в глечику молоко, та голова не влізе.
• Є сало, та не для кота. Є квас, та не для нас.
• Жалів яструб курку – доки всю обскуб.
• Жартувала баба з колесом, та в спицях застряла.
• Живемо, як горох на дорозі: хто не йде, той скубне.
• Живіт товстий, а лоб твердий.
• За битого двох небитих дають,
• Заблукався між трьох дубів,
• Забув віл, коли телям був.
• Заварив кашу, так і їж.
• За все береться, та не все вдається.
• Задер носа й кочергою не дістанеш.
• За дурною головою і ногам нема спокою.
• Зайця ноги носять, вовка зуби годують.
• Заліз у багатство – забув і братство.
• За моє жито мене ж і бито.
• За чужим столом не махай постолом.
• З великої хмари малий дощ.
• Згадала баба, як дівкою була.
• Згода дім будує, а незгода руйнує.
• З дурнем каші не звариш.
• З ким поведешся, того й наберешся.
• З миру по нитці – голому сорочка.
• Знає кіт, чиє сало з’їв.
• Знайко біжить, а незнайко лежить.
• Знов за рибу гроші.
• З одного вола двох шкур не деруть.
• З пісні слова не викинеш.
• Зробив наспіх, як насміх.
• З чорної кішки білої не зробиш.
• І будень, і неділя – все лінивому безділля.
• І за соломинку вхопиться, хто топиться.
• І кози ситі, і сіно ціле.
• І стіни мають вуха.
• Їв би кіт рибку, а в воду не хоче.
• Їж, що дають, а роби, що кажуть.
• Йти на комара з дрючком, а на вовка з швайкою.
• Його й чорт у ступі не влучить.
• Казала Настя: як удасться,
• Казала, та не зав’язала.
• Казаному кінця немає,
• Катюзі по заслузі.
• Київ не одразу збудовано.
• Кігтик застряг-пропав птах.
• Кінець діло хвалить.
• Кінь на чотирьох, та й то спотикається.
• Клин клином виганяють.
• Кожна жаба своє болото хвалить.
• Коли густо, а коли й пусто.
• Колись і в нашої кози хвіст відросте.
• Кому що, а курці просо.
• Косо, криво, аби живо.
• Краще пізно, як ніколи.
• Крутить, як циган сонцем.
• Куди не кинь – виходить клин.
• Ласий на чужі ковбаси.
• Лінивий двічі робить, скупий двічі платить.
• Ліс рубають – тріски летять.
• Лобом муру не проб’єш.
• Лови рибу не на сковороді; а у воді.
• Любить, як вовк порося.
• Любиш кататись, люби й санчата возить.
• Людей питай, а свій розум май.
• Людям язика не зав’яжеш.
• Лякана ворона куща боїться.
• Мак сім років не родив і голоду не було.
• Меле язиком, як порожній млин.
• Менше говори – більше почуєш.
• Миша не одну дірку має до хати.
• Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.
• Моя хата скраю – нічого не знаю.
• На бідного Макара всі шишки летять.
• На все свій час.
• Навчить біда їсти.
• Нагинай гілляку, поки молода.
• На голові блистить, а в голові свистить.
• На городі бузина, а в Києві дядько.
• На двох стільцях не всидиш.
• Надокучив, як парена редька.
• Надувся, як ковальський міх.
• Назад тільки раки лазять.
• Назвався грибом – лізь у кіш.
• Називай хоч горщиком, тільки в піч не став.
• На злодієві шапка горить.
• На ловця і звір біжить.
• На нема й суду нема.
• Наскочила коса на камінь.
• На тобі, небоже, що мені негоже.
• Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
• На чужий коровай рота не роззявляй.
• Не будь тим, що моркву риє.
• Не вартий дірки від бублика
• Не все те золото, що блищить.
• Не вчи рибу плавати.
• Не кажи гоп, поки не перескочиш.
• Не копай іншому ями, бо сам упадеш.
• Не лізь поперед батька в пекло.
• Не святі горшки ліплять.
• Не страши кота салом.
• Не сунь носа до чужого проса.
• Не такий страшний чорт, як його малюють.
• Не так сталося, як гадалося.
• Не так хутко робиться, як мовиться.
• Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
• Не хвались ідучи на торг, а хвались ідучи з торгу.
• Ні в тин, ні в ворота.
• Ні кує, ні меле.
• Ні пава, ні ґава.
• Ні риба, ні м’ясо, і в раки не годиться.
• Ніс вище губи носить.
• Носиться, як дурень з писаною торбою.
• Обідрали, як молоденьку липку.
• Облизня спіймав.
• Обоє рябоє.
• Овечку стрижуть, а баран трясеться.
• Одна бджола мало меду наносить.
• Одна дяка, що за рибу, що за рака.
• Одна ластівка не робить весни.
• Одним пальцем і голку не вдержиш.
• Одного поля ягода.
• Пам’ятатимеш до нових віників.
• Паршива вівця все стадо запоганить.
• Перемелеться лихо – добро буде.
• Під лежачий камінь вода не тече,
• Піймав куцого за хвіст.
• Після бійки кулаками не махають.
• Пішов по шерсть, та повернувся острижений.
• Плаває, як вареник у маслі.
• По бороді текло, а в роті сухо було.
• Поживемо – побачимо.
• Помалу їдь, то далі будеш.
• Поможе, як мертвому кадило.
• Попав пальцем у небо.
• Поспішиш -людей насмішиш.
• Почав обід – мовчу, як кіт.
• Правда очі коле.
• Прийде коза до воза.
• Про вовка помовка, а вовк до хати.
• Продав кота в мішку.
• Пропало, як з воза впало.
• Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.
• Раз,та гаразд.
• Робить, як мокре горить.
• Робота не вовк, в ліс не втече.
• Родичів багато, та ніде пообідати.
• Рот не город – не загородиш.
• Сам собі пан.
• Свої люди – помиримось.
• Своя губа ближче.
• Семеро одного не ждуть.
• Силою не бути милою.
• Ситий голодному не товариш.
• Сказаного і сокирою не вирубаєш.
• Скільки вб’єш, стільки й в’їдеш.
• Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться.
• Старий кінь борозни не зіпсує.
• Старий кіт, а масло любить.
• Старого лиса не виманиш з лісу.
• Страх має великі очі.
• Стук-грюк, аби з рук.
• Там добре, де нас нема.
• Терпи, козаче, отаманом будеш.
• Тиха вода греблю рве.
• У страху очі великі.
• Усього буває на віку – і по спині, і по боку,
• Ухопив місяця зубами.
• У чужій кошарі овець не розведеш.
• Хіба все те вовк, що сіре?
• Хліб їж, а правду ріж.
• Хліб та вода – козацька їда.
• Хоч бачить око, та зуб не йме.
• Хоч біс, аби яйця ніс.
• Хоч близько, та слизько.
• Хоч гірше, аби інше.
• Хоч дурний, та хитрий.
• Хто в ліс, а хто по дрова поліз.
• Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.
• Хто меч підійме, той від меча й загине.
• Хто мовчить, той трьох навчить.
• Хто як постелить, так і виспиться.
• Це ще вилами по воді писано.
• Цяця, цяця та в кишеню.
• Час- це гроші. Через дорогу навприсядки.
• Чиє б нявчало, а твоє б мовчало.
• Чує дзвін, та не знає, звідки він.
• Чужа душа – темний ліс
• Чужа хата – гірше ката.
• Чужий кожух не гріє.
• Шкурка вичинки не варта.
• Шукай вітру в полі.
• Щедрий на батьківські гроші.
• Що бог не дав, то все в торбу.
• Що написано пером, того не виволочеш волом.
• Що сіре, те й вовк.
• Язик без кісток, що хоче лопоче.
• Язик до Києва доведе.
• Як відкусиш багато – ковтнеш мало.
• Як гукнеш, так і відгукнеться.
• Як дбаєш, так і маєш.
• Яке коріння, таке й насіння.
• Як з неба впав.
• Який їхав, таку й здибав.
• Який Сава,така й слава.
• Який харч, така й робота.
• Як кіт наплакав.
• Як корова язиком злизала.
• Ясла до коней не ходять.

Бонус

• Багато грому – мало дощу
• Вітер віє і не знає, що погоду він міняє.
• Вовка ноги годують
• Вода в решеті не встоїться.
• Вода з вогнем не товариші.
• Всі ріки до моря ведуть.
• Вчорашньої води не доженеш.
• Глибока вода не каламутиться.
• Гостре словечко колить сердечко.
• Де верба, там і вода.
• Де один грибок, там цілий вінок.
• Добре слово будує, а зле руйнує.
• Добре слово краще за цукор і мед.
• З вогнем не жартуй, воді не вір, із вітром не дружи.
• За словом в кишеню не полізе.
• Земля найбагатша, вода найсильніша.
• Знаєш – кажи, а не знаєш – мовчи.
• І від солодких слів буває гірко.
• І гриба знайти треба мати щастя.
• І на вовка буває пригода.
• Кожний дубок хвалить свій чубок.
• Краще почервоніти, як посиніти.
• Ласкаве слово, що весняний день.
• Люди дякують дощеві, а подорожній лає.
• Назвався грибом – лізь у кошик.
• Не кидай слів на вітер.
• Не мни слова, говори просто.
• Нема тіні без світла.
• Один скаже, другий прикаже,
• Одне дерево ще не ліс.
• Одне приємне слово наче сад цвіте.
• Пар костей не ломить.
• Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові.
• Розумній голові досить двох слів.
• Сади деревину – будеш їсти садовину.
• Сказав, та не зав’язав.
• Сказане слово – срібло, а мовчання – золото.
• Скільки сніг не лежатиме, а розтанути мусить.
• Слова щирого вітання дорожчі за частування.
• Слово – не горобець, як вилетить, то вже його не спіймати.
• Слово не полова, язик не помело.
• Слово не стріла, а ранить глибоко.
• Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.
• Сонця в мішок не зловиш.
• Тепле слово і в мороз зігріє.
• Тепле слово і кішці приємне.
• Тиха вода людей топить, а швидка – тільки лякає.
• Холодним словом серця не запалиш.
• Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
• Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
• Хто змок, той води не боїться.
• Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.
• Шабля ранить тіло, а слова душу.
• Як овечка: не мовить ні словечка.