Команда проєкту Face Lab з Ліверпульського університету Джона Мурса (Велика Британія) представила цифрову реконструкцію облич чотирьох мумій з Анд у Колумбії. Це люди, які жили між XIII та XVIII століттями й були поховані з погребальними масками, що щільно прилягали до їхніх облич та щелеп.
Тривалий час дослідити їх було неможливо через крихкість матеріалу, але завдяки сучасним технологіям — таким як КТ-сканування та віртуальне моделювання — науковці вперше змогли «зняти» маски й відновити зовнішність померлих. Серед відтворених облич — дитина 6–7 років, літня жінка близько 60 років та двоє молодих чоловіків.
Цікаво, що погребальні маски виготовляли з смоли, глини, воску та кукурудзи. Попри часткові пошкодження — втрату носів і фрагментів біля основи — на них досі збереглися декоративні елементи, наприклад, намистини навколо очей.
Процес передбачав накладання м’язів, м’яких тканин і жирових шарів на віртуальні моделі черепів. Це нагадувало ліплення, де череп виступав каркасом для точного відтворення обличчя.
Для чоловічих черепів використовували усереднені дані про глибину м’яких тканин сучасних колумбійських чоловіків. У випадку з дитиною та жінкою таких даних не було, тому їхні обличчя відновлювали вручну, індивідуально підганяючи м’язи та додаючи жирову тканину для об’єму.
Форма та розмір носа визначалися за кістковими структурами, після чого з набору моделей обирали найбільш відповідний варіант. Колір шкіри, очей і волосся підбирався згідно з типовими характеристиками мешканців регіону. Усім обличчям надавали нейтральний вираз, щоб уникнути суб’єктивних трактувань характеру чи емоцій.
Найскладнішим етапом стало додавання текстур — зморшок, веснянок, вій та пор, що вимагало постійних корекцій для досягнення максимальної реалістичності.
Учені підкреслюють, що представлені результати — не точні портрети, а усереднені реконструкції, які демонструють, як ці люди могли виглядати за життя.
