Свято Івана Купала 2018: походження, дата, традиції та вірування

962
Підпишись на нашу сторінку у ФБ

Гей, на Івана, гей, на Купала,
Красна дівчина долі шукала.
Квітки збирала, віночок вила,
Долі водою його пустила.

Це колоритне та веселе свято люблять всі. Воно одна з найбільш популярних українських традиційних свят у сучасному світі. Свято Купала — раніше відзначалось у день літнього сонцестояння. Тепер, у день християнського свята Різдва Івана Хрестителя. Через тісне сплетіння наших язичницької та християнської історій — свято вважається приуроченим саме в честь посланця Бога, але при цьому відзначається за усіма дохристиянськими традиціями дня літнього сонцестояння, або ж Купала. Навіть назва, таким чином, поєднала у собі порівну значення двох свят. Тож все таки що за свято 7 липня 2018 року — Івана чи Купала? Давайте спробуємо розібратись:

Язичницьке походження свята Купала

фото Дмитра Фролова

Наші предки вважали одним із найважливіших днем у році — день літнього сонцестояння, свято Купала. Святкування відбувалось з 20 на 21 або ж з 21 на 22 червня, в залежності від року, адже мало припадати саме на найдовший день року. Святкування могло тривати довго, з вечора перед найкоротшою у році ніччю, в саму ніч та на наступний день. Вважалось, що оскільки Сонце у цей день світить нам найдовше — то відповідно, дарує найбільше сил, життєвої енергії та очищення.

Стихії води та вогню набували особливого значення і з ними було пов’язано багато традицій і забобон, найвідоміші з яких збереглись й нині.

Головні божества цього свята — Купало та Марена, уособлення чоловічої та жіночої енергії. Сама ніч святкування — це час духовного єднання людини з природою, підсилення почуттів юних сердець та магічних ритуалів.

Детальніше про свято літнього сонцестояння, його традиції, святкування та прикмети, можна прочитати у статті Літнє сонцестояння 2018: дата, українські традиції та прикмети.

Хто ж такий Іван?

Іван Хреститель (Андреа Мантенья, 1459)

Безперечно слід розглянути і християнську історію свята, адже саме його нині відзначає більшість українців. За новим календарем — 7 липня християни Східної традиції відмічають різдво Івана Хрестителя, який займає особливе місце серед інших дат. Помилково вважати, що таке свято з’явилось лише після прийняття християнства на Русі, адже в цей час воно лише започатковано у нас. А його коріння, насправді, сягає четвертого століття нашої ери, про що маємо підтвердження із робіт святого Августина.

Іван Хреститель або ж Іван Предтеча (Іван — Іоан) — має велику пошану у вірян. Протягом року цілих шість дат у християнському календарі приурочено саме йому: празник Зачаття, Різдво Івана Хрестителя, Усікновення Голови, Перше і Друге Знайдення Голови, Третє Знайдення Голови та Собор Івана Хрестителя після Богоявлення. Саме Різдво — подія, що святкується українцями як Івана Купала — є найважливішою з цих дат.

Чим же він заслужив таку шану вірян? За легендами — Іван Предтеча був посланцем Бога, який мав виконати надважливу місію — сповістити людей про прихід Месії та про його присутність на Землі. Саме він вказав на особу Спасителя і саме він хрестив його у річці Йордан, за що і був названим Іваном Хрестителем. Усе своє життя він славився своєю беззаперечною вірою, проповідував свої погляди серед людей, допомагав нужденним, відстоював справедливість та добро, викривав зло. У кінці свого шляху прийняв мученицьку смерть від Ірода Антипа, який наказав відтяти Івану Предтечі голову.

Тепер фрагменти з його життя засвідчені в іконописі, а святині по всьому світу носять ім’я Івана Хрестителя.

Забобони:

Головні забобони, у яку здавна вірили люди, стосувались саме ночі на Купала. У цю ніч не можна було спати, адже вважалось, що не спить і всяка нечисть, яка може нашкодити людям чи їх господарству. Проте не зважаючи на застереження, найбільш сміливі йшли у сам притулок цих створінь: шукали вночі у лісі цвіт папороті та купались у водоймах.

Вважалось, або родина не збідніла — не слід у цей час нічого позичати, дарувати, продавати і віддавати. Краще зачекати до наступного дня. Те ж стосувалось і прийняття подарунків та займу. Навіть як знайшов на дорозі щось цінне — не слід підіймати, аби не накликати на себе біду.

У жінок же ж була своя особлива прикмета — тим, хто святкує Івана Купала і приймає участь у хоч якихось урочистостях чи обрядах в цей день — просто не можна не з’являтись біля вечірнього спільного багаття. Вважалось, що так роблять тільки відьми, які втікають на свій шабаш.

Сучасне святкування:

Незмінно, з року в рік українці гучно святкують Івана Купала. Молоді люди стрибають через багаття, ходять по розпеченому вугіллю, стрибають у воду та шукають у лісі цвіт папороті. Діти водять навколо багаття хороводи, старші люди співають, дівчата плетуть вінки та пускають по воді. Гуляння такі часто затягуються аж до ранку! До того ж беруть у них участь усі: і християни, і язичники, і просто ті, хто люблять підтримувати українські традиції, особливо — такі веселі.

автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua


• не пропусти



• магазин

• новини партнерів