Свято Івана Купала 2018: походження, дата, традиції та вірування

1499

Гей, на Івана, гей, на Купала,
Красна дівчина долі шукала.
Квітки збирала, віночок вила,
Долі водою його пустила.

Це колоритне та веселе свято люблять всі. Воно одна з найбільш популярних українських традиційних свят у сучасному світі. Свято Купала — раніше відзначалось у день літнього сонцестояння. Тепер, у день християнського свята Різдва Івана Хрестителя. Через тісне сплетіння наших язичницької та християнської історій — свято вважається приуроченим саме в честь посланця Бога, але при цьому відзначається за усіма дохристиянськими традиціями дня літнього сонцестояння, або ж Купала. Навіть назва, таким чином, поєднала у собі порівну значення двох свят. Тож все таки що за свято 7 липня 2018 року — Івана чи Купала? Давайте спробуємо розібратись:

Язичницьке походження свята Купала

фото Дмитра Фролова

Наші предки вважали одним із найважливіших днем у році — день літнього сонцестояння, свято Купала. Святкування відбувалось з 20 на 21 або ж з 21 на 22 червня, в залежності від року, адже мало припадати саме на найдовший день року. Святкування могло тривати довго, з вечора перед найкоротшою у році ніччю, в саму ніч та на наступний день. Вважалось, що оскільки Сонце у цей день світить нам найдовше — то відповідно, дарує найбільше сил, життєвої енергії та очищення.

Стихії води та вогню набували особливого значення і з ними було пов’язано багато традицій і забобон, найвідоміші з яких збереглись й нині.

Головні божества цього свята — Купало та Марена, уособлення чоловічої та жіночої енергії. Сама ніч святкування — це час духовного єднання людини з природою, підсилення почуттів юних сердець та магічних ритуалів.

Детальніше про свято літнього сонцестояння, його традиції, святкування та прикмети, можна прочитати у статті Літнє сонцестояння 2018: дата, українські традиції та прикмети.

Хто ж такий Іван?

Іван Хреститель (Андреа Мантенья, 1459)

Безперечно слід розглянути і християнську історію свята, адже саме його нині відзначає більшість українців. За новим календарем — 7 липня християни Східної традиції відмічають різдво Івана Хрестителя, який займає особливе місце серед інших дат. Помилково вважати, що таке свято з’явилось лише після прийняття християнства на Русі, адже в цей час воно лише започатковано у нас. А його коріння, насправді, сягає четвертого століття нашої ери, про що маємо підтвердження із робіт святого Августина.

Іван Хреститель або ж Іван Предтеча (Іван — Іоан) — має велику пошану у вірян. Протягом року цілих шість дат у християнському календарі приурочено саме йому: празник Зачаття, Різдво Івана Хрестителя, Усікновення Голови, Перше і Друге Знайдення Голови, Третє Знайдення Голови та Собор Івана Хрестителя після Богоявлення. Саме Різдво — подія, що святкується українцями як Івана Купала — є найважливішою з цих дат.

Чим же він заслужив таку шану вірян? За легендами — Іван Предтеча був посланцем Бога, який мав виконати надважливу місію — сповістити людей про прихід Месії та про його присутність на Землі. Саме він вказав на особу Спасителя і саме він хрестив його у річці Йордан, за що і був названим Іваном Хрестителем. Усе своє життя він славився своєю беззаперечною вірою, проповідував свої погляди серед людей, допомагав нужденним, відстоював справедливість та добро, викривав зло. У кінці свого шляху прийняв мученицьку смерть від Ірода Антипа, який наказав відтяти Івану Предтечі голову.

Тепер фрагменти з його життя засвідчені в іконописі, а святині по всьому світу носять ім’я Івана Хрестителя.

Забобони:

Головні забобони, у яку здавна вірили люди, стосувались саме ночі на Купала. У цю ніч не можна було спати, адже вважалось, що не спить і всяка нечисть, яка може нашкодити людям чи їх господарству. Проте не зважаючи на застереження, найбільш сміливі йшли у сам притулок цих створінь: шукали вночі у лісі цвіт папороті та купались у водоймах.

Вважалось, або родина не збідніла — не слід у цей час нічого позичати, дарувати, продавати і віддавати. Краще зачекати до наступного дня. Те ж стосувалось і прийняття подарунків та займу. Навіть як знайшов на дорозі щось цінне — не слід підіймати, аби не накликати на себе біду.

У жінок же ж була своя особлива прикмета — тим, хто святкує Івана Купала і приймає участь у хоч якихось урочистостях чи обрядах в цей день — просто не можна не з’являтись біля вечірнього спільного багаття. Вважалось, що так роблять тільки відьми, які втікають на свій шабаш.

Сучасне святкування:

Незмінно, з року в рік українці гучно святкують Івана Купала. Молоді люди стрибають через багаття, ходять по розпеченому вугіллю, стрибають у воду та шукають у лісі цвіт папороті. Діти водять навколо багаття хороводи, старші люди співають, дівчата плетуть вінки та пускають по воді. Гуляння такі часто затягуються аж до ранку! До того ж беруть у них участь усі: і християни, і язичники, і просто ті, хто люблять підтримувати українські традиції, особливо — такі веселі.

автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua



• не пропусти



• магазин

• новини партнерів