Музеї України: хто і для чого веде Instagram про українські галереї

0
161

Міленіали пізнають мистецтво через Instagram, впевнена Дар’я Бессонова. На початку року ця уроженка Луганська, яка нині працює в Києві в digital-агенції Smartica/Skykillers, створила фотоблог @museumsofukraine, аби популяризувати українські музеї у веб-просторі.

Менш ніж за місяць акаунт зацікавив більше 1,8 тис. підписників і продовжує рости. УП.Культура розпитала Дар’ю Бессонову про витоки проекту та мету його створення.

via @mlena.x

A post shared by Museums of Ukraine (@museumsofukraine) on

Instagram-блог “Музеї України” розпочався з однієї подорожі до Львова. Вкотре опинившись у місті Лева, Бессонова разом зі своїм хлопцем вирішили пройтися не лише кав’ярнями та ресторанами, а й завітати до Палацу Потоцьких.

− Фотокарток і вражень було стільки, що стало навіть соромно постити таку кількість в Instagram аби не заспамити всю стрічку, − розповідає Дар’я.

Тоді в неї з’явилася ідея створити в соцмережі акаунт, де були б зібрані музеї України – “круті, але мало відвідувані”. Тієї ж ночі Бессонова зареєструвала в Instagram сторінку @museumsofukraine, яка за останні три тижні поповнилася майже на півтори сотні публікацій.

via @memetosha

A post shared by Museums of Ukraine (@museumsofukraine) on

− Моя мета – завдяки гарним фото показати, що наші українські музеї не гірші закордонних і, звісно, затягти туди людей, − підкреслює дівчина. – Зрозуміло, що в Луврі та музеї Прадо круто, але краса – в очах того, хто дивиться.
Дар’я вважає, що багато людей не розуміє, яка краса ховається просто біля них. І оскільки нещодавно було доведено, що фотосервіси, на кшталт Instagram і Pinterest, перетворилися для міленіалів на своєрідні онлайн-філіали музеїв, Бессонова впевнена, що обрала правильний шлях для досягнення своєї мети.

via @miolia_olanna

A post shared by Museums of Ukraine (@museumsofukraine) on

Серед публікацій в блозі – не лише власні фотокартки дівчини. Вона шукає нові світлини за геотегами в Instagram, або через пошуковики на таких сервісах як Forsquare. Головні критерії відбору – краса та добра якість кадрів.

Сьогодні на сторінці @museumsofukraine співіснують старі палаци та традиційні українські хати, краєзнавчі музеї та галереї сучасного мистецтва. Кожну фотографію Бессонова супроводжує цікавою, на її думку, інформацією про зображені на фото твори чи, власне музеї.

via @kokovina_

A post shared by Museums of Ukraine (@museumsofukraine) on

− Секрет у тому, що я сама багато про що дізнаюся вперше та дивуюся нашим “скарбам”, − пояснює вона і додає, що навіть розлогі “полотна” тексту її підписники зустрічають з ентузіазмом.

Для дівчини, яка створює ідеї для рекламних кампаній в digital-агенції, проект, безумовно є хобі. Але він стрімко росте й наразі за оновленнями сторінки стежать близько 1,8 тис. користувачів Instagram.

via @mungo.banded

A post shared by Museums of Ukraine (@museumsofukraine) on

Канів, "Тарасова світлиця". З Україною в серці ❤photo @milye.domiki Вперше така хата на народні кошти була збудована на Тарасовій горі у 1884 році одночасно із завершенням впорядкування Шевченкової могили. Стояла вона поблизу поетової могили. В одній її половині жив Іван Олексійович Ядловський, котрий півстоліття вірно охороняв Шевченкову могилу, а після смерті був похований на території заповідника. #museumsofukraine

A post shared by Museums of Ukraine (@museumsofukraine) on

Всеслышащее ухо. Степан Рябченко. Свой метод работы художник называет «компьютерной живописью»: он исследует мир виртуальной реальности, привнося в него живописность. Все свои проекты, среди которых один из самых успешных – серия «Компьютерные вирусы», Рябченко создает на компьютере и только потом переносит на холст, в принт, керамику, неон. Мистецький арсенал. Київ, Лаврська, 10-12 photo @exkaganovych #museumsofukraine

A post shared by Museums of Ukraine (@museumsofukraine) on

Підгорецький палац – одна із найкоштовніших перлин «історико-архітектурної колекції» Західної України. | село Підгірці, Львівська область Підгорецький замок був збудований на місці дерев`яного дворища, яке ймовірно існувало тут ще у XV столітті. У XVІІ, коли місцевість належала до володінь польських панів Конєцпольських, тут починають споруджувати справжній замок. Унікальна за своєю архітектонікою, це була будівля типу «Palazzo in Fortezzo». Напис латинською при вході “Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок” визначав призначення маєтку у Підгірцях. Замок був таким собі поєднанням магнатської резиденції і оборонної фортеці. photo @alexshipulin #museumsofukraine

A post shared by Museums of Ukraine (@museumsofukraine) on

Одесский Дом ученых (Особняк Графов Толстых) | Сабанеев мост, 4 Архитектурный комплекс Дома учёных включает два здания – особняк графа Толстого (2-х этажный особняк с 12 комнатами) и пристроенное к нему в 1896—1899 годах здание картинной галереи (архитекторы Ф. Фельнер и Г. Гельмер), в которой М. М. Толстой хранил свою коллекцию картин. Особняк графа Толстого — памятник архитектуры. Строился и перестраивался с 1830 по 1897 годы по вкусам и возможностям трёх сменившихся хозяев. Первый владелец — ротмистр Хорват; архитектором краеведы считают Г. И. Торичелли. В 1840-е годы приобретён в собственность графом М. Д. Толстым, который поручил Л. Ц. Оттону и К. О. Даллаква переофорить интерьеры в духе эклектики. Во второй половине века особняк принадлежал его сыну графу М. М. Толстому. photo @dionisium #museumsofukraine

A post shared by Museums of Ukraine (@museumsofukraine) on

https://www.instagram.com/p/BPqnelpDyy8/

Поділись


Загрузка...