Проблеми, відображені у повісті
У соціально-побутовій повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено життя українського села після антикріпосницької реформи 1861 року на прикладі родини Кайдашів – яскравих індивідуалістів, які нізащо не поступалися власними принципами. У сім’ї були прототипи – Мазурі, що проживали у тому ж селі Семигори, де й персонажі твору І. Нечуя-Левицького. У зв’язку з тим, що повість зображує українську родину в пореформений період, письменник не міг не торкнутися численних проблем, які існували в той період:
- взаємовідносини батьків та дітей;
- сімейні стосунки;
- виховання;
- релігійність;
- народна мораль;
- людська гідність;
- добро та зло.
Оскільки повість визначається як соціально-побутова, відповідно, окреслені проблеми можна поділити на дві групи:
1. Соціальні.
2. Побутові.
Крім перерахованих вище одвічних проблем, І. Нечуй-Левицький висвітлює злободенні тогочасні негаразди:
- пияцтво;
- забитість і темноту селян;
- невлаштований побут хліборобів;
- руйнування патріархальних основ села;
- неправильно організоване дозвілля.
Детальніше ознайомлення із повістю – на https://www.yakaboo.ua
Конфлікт поколінь як центральна проблема
Проблематика повісті «Кайдашева сім’я» висвітлена у характерах персонажів та їх вчинках. Старше покоління, зображене у творі, – Омелько та Маруся Кайдаші. Роки кріпаччини наклали на батька свій відбиток: хоча він був працьовитим, дбайливим господарем, проте ховався він соціальної несправедливості та родинної колотнечі за чаркою. Маруся, яка прослужила в панській економії, засвоїла від панів найгірші риси: брутальність та сварливість поєднувалися у ній із лицемірністю та манірністю.
Молодше покоління представлене у повісті Кайдашевими синами та невістками. Карпо – мовчазний, упертий та жорстокий парубок, який підіймає руку на батька та матір у розпалі сімейних сварок. Лаврін, наділений ніжною та поетичною душею, спочатку намагається протистояти колотнечі, проте після смерті батька, взявши господарство у свої руки, лається зі старшим братом.
Карпова дружина Мотря, наділена енергійною та незалежною вдачею, швидко здогадується, що ховається за улесливими словами свекрухи Кайдашихи, тому неприховано ворогує з нею за все: починаючи від пряжі для одягу і закінчуючи кухонним приладдям. Мелашка, яку обрав собі Лаврін, відповідає за вдачею своєму чоловікові. Не витримавши свекрушиних тортур, вона тікає у Київ, проте сім’я забирає її звідти. Мелашці довелося пристосовуватися, тому вона стає на бік Кайдашихи і ворогує з Мотрею.
Культура та релігійність
У повісті «Кайдашева сім’я» персонажами, які відбивають неосвіченість, духовну «темноту» селян є баба Палажка та баба Параска. Палажка, стверджуючи, що з’їла у Києві двадцять пасок, вважає, що таким вчинком спокутувала минулі та майбутні гріхи перед Богом. Її набожність удавана, адже віра в Бога не заважає Палажці лаятися з бабою Параскою та вважати її своїм ворогом. Дізнавшись, що Омелько захворів, Палажка намагається вилікувати його замовляннями, хоча насправді це перекручені слова молитов, назви церковних книг та імена.
