Маловідомі замки Хмельницької області: Чому розкішні палаци перетворилися на руїни

4003

Хмельницька область зберігає архітектурні пам’ятки, за якими сміливо можна вивчати історію нашої країни. Вісім замків були зведені шляхтичами, поміщиками і старостами у різні століття і на різних землях.

Чому розкішні палаци перетворилися на руїни? Подробиці в матеріалі.

Пановецький замок

фото castles.com.ua

У 1590 році в селі Панівці біля річки Смотрич почалася історія Пановецького замку, який був зведений за наказом старости Потоцького. Садиба перейшла до володінь Потоцьких у результаті шлюбу між дочкою І. Чермінского і польського шляхтича М. Потоцького. Замок – був відданим. Після смерті Миколи Потоцького садиба перейшла до його сина. Новий власник звів замок, руїни якого збереглися до наших днів.

Будівля садиби мала оборонну функцію. Також, замок став відомим завдяки релігійній течії – кальвінізму. Староста був прихильником цієї течії. Під час сильних гонінь протестантів, Потоцький дав їм притулок на своїх землях.

Згодом кальвіністи заснували на території замку – колегіум, була відкрита друкарня, а в одній з веж обладнана каплиця. Після смерті старости активність кальвіністів пішла на спад. Католики змусили вдову вигнати з села прихильників кальвінізму. Після цього замок неодноразово ставав метою турків. Садибу вдалося захопити гетьману Богдану Хмельницькому. Він пообіцяв військовому з замку плату і високу посаду, той повірив, відкрив козакам ворота і впустив їх. Садиба була розгромлена і розграбована. Військовий повішений козаками.

У дев’ятнадцятому столітті в селі з’явився новий староста Старшинський. Він вдихнув у замок життя. Добудував стайні, а на місці, де колись була каплиця, побудував костел. До наших днів від замку уціліли лише дві вежі, які за задумом архітектора повинні були з’єднувати садибу. З роками замок переходив з рук у руки. Господарські приміщення були переплановані. Сьогодні на їх місці розташована школа.

Єпископський замок

фото castles.com.ua

У селі Чорнокозінци на пагорбі видніються руїни єпископського замку. У п’ятнадцятому столітті на території палацу знаходилася резиденція римо-католицьких священиків. Високі стіни замку (до чотирьох метрів) мали оборонну функцію. Володіння єпископів не залишали байдужими козаків і татар, тому від нежданих гостей замок постійно охороняли польські гарнізони.

Практично щороку замок піддавався нападам і облогам, тому ремонтні роботи не припинялися. Після одного з набігів татар, палац був повністю спалений. Більше ніж через сто років після відступу татар почалася реставрація. До замку був добудований невеликий палац на два поверхи і дві вежі.

Станом на сьогодні, від єпископського замку залишилися лише руїни і основа кам’яних воріт.

Зіньківський замок

У 1431 році в селі Зіньків було зведено фортифікаційну споруду на основі давньоруського укріплення. До наших днів Зіньківський замок не зберігся, залишилися лише руїни. Палац знаходився в мальовничому місці, на високому мисі у яру, близ долини річки Вушка. Замок був зведений з ініціативи воєначальника П. Одровонж. Власник маєтку підняв його статус до одного з найважливіших форпостів в окрузі. На замок багато разів нападали татари, але всі удари були відбиті.

Згідно з планом, стіни палацу сягали десяти метрів у висоту і до чотирьох метрів у товщину. У кожного кута була вежа, дві з яких на три поверхи, а третя на чотири. По боках палац був оточений ровом. Потрапити на територію маєтку можна було тільки через підвісний міст. Визвольна війна після одного з турецьких навал, завдала істотної шкоди замку. У вісімнадцятому столітті поляки під керівництвом Сенявських відновили будівлю.

У дев’ятнадцятому столітті замок використовували для господарських справ. До кінця століття адміністрація села порахувала, що від поганого стану замка може постраждати розташована поруч церква. У підсумку, палац був розібраний на будівельні матеріали. Сьогодні можна побачити тільки загальні обриси могутньої фортеці. Залишилися руїни однієї вежі (не вище одного поверху) і кілька тюремних кімнат під фундаментом з боку західної стіни замку.

Покровська церква-замок

У селі Сутківці знаходиться дивовижна Покровська церква-замок. Вона вважається ідеальним прикладом середньовічного українського храму. Замок був зведений в чотирнадцятому столітті виключно в оборонних цілях, оскільки набіги татар приносили чималу шкоду тим землям. Через деякий час власник маєтку Ф. Сутківських перебудував замок у храм. За своєю архітектурою церква-замок виконана в західноєвропейському готичному стилі.

Через роки будівля була реконструйована, так на церковному дзвоні позначена дата 1476 року. Будівля храму має два яруси. Перший поверх – це церква, а другий – бойові ходи і бійниці. Одна частина церкви-замку вкрита двосхилим дахом з бароковою вежею. Спереду будівлі розташована дзвіниця. У двадцятому столітті відбулася перебудова, і з’явилися мотиви російських православних форм.

До наших днів, будівля зберегла яскраво виражені риси оборонного типу. Сьогодні йде реставрація замку з метою відновити його початковий вигляд.

Садиба Сцибор-Мархоцького

фото andy-travel.com.ua

У селі Отроків у вісімнадцятому столітті була зведена садиба для багатого поміщика і магната І. Сцибор-Мархоцького, відомого також як засновника Мінковецкої держави. Основою для зведення нового палацу служив Отроківський замок, побудований століттям раніше. Садиба вважалася найпишнішою і найдорожчою серед чотирьох маєтків поміщика.

У комплекс садиби входить будинок магната, акуратна тріумфальна арка, унікальний дендропарк. За часів радянського союзу в будинку знаходилася школа, а інші приміщення були використані для вирішення господарських питань.

На сьогодні будівля знаходиться у приватному володінні. Із Садиби Сцибор-Мархоцького вціліли тільки фрагменти декількох стін і одна вежа. Замок реставрують. Щороку на території садиби проходить фестиваль лазерних шоу.

Жванецькій замок

фото ua.igotoworld.com

У п’ятнадцятому столітті, в селі Жванець на скелі біля річки, за наказом місцевого старости був зведений неймовірний Жванецький замок. Будівництво базувалося на вже існуючих укріпленнях. Палац був великих розмірів, мав п’ять веж, а по величі становив конкуренцію іншим замкам.

У сімнадцятому столітті палац постраждав від руйнівного впливу польсько-турецької війни. Замок постійно потребував ремонтних робіт. Реставрували будівлі шляхтичі Лянскоронських, розглядаючи його в якості своєї садиби. Російський уряд хотів розширити міць замка і звести велику фортецю, але дана витівка не була реалізована. З роками замок все більше потребував ремонту і в результаті був розібраний. Замок постійно модернізувався і зміцнювався. Наприклад, уздовж стін з’являлися вали, під якими облаштовувалися кам’яні тюремні приміщення.

На сьогодні від Жванецького замку залишилася лише одна вежа.

Сатанівський замок

У селищі Сатанів біля річки Збруч в п’ятнадцятому столітті на вже існуючих укріпленнях був побудований Сатанівський замок. Наказ звести палац, був відданий сім’єю польських шляхтичів Одровонж. У шістнадцятому столітті замок був розширений. Його площа сягала 1,5 га. Згідно з планом він мав п’ятикутну форму і кутові вежі. Стіни, що з’єднували башти, були подвійні. Протягом сімнадцятого століття замок страждав від регулярних набігів татар. Негативно впливали і козацькі повстання. Палац був відновлений лише в 1724. До коронного гетьмана А.Сенявского в Сатанівський замок приїжджав сам цар Петро I.

У дев’ятнадцятому столітті замок був перебудований під цукровий завод. До наших днів від Сатановського замку збереглися три п’ятигранних вежі і одна стоїть окремо.

Цікавий факт: письменник Клим Поліщук у своєму оповіданні «Скарби століть», описує події у селі Сатанові. Автор розповідає про міфічні скарби замку.

Рихтівський замок

У селі Рихта знаходяться руїни чотирьох веж, які колись були частиною Рихтівського замку. Під час однієї з реконструкцій майстрами була знайдена табличка, згідно з якою будівництво палацу почалося в 1507 році над річкою Жванчик. У ті часи, землями володіли шляхтичі польського походження Лянцкоронські. Імовірно їм і належить ідея звести замок.

Палац був побудований прямокутної форми з п’ятигранними вежами. Протягом двох століть замок служив резиденцією для польської родини Гумецьких, які прославилися протистоянням з турками. У дев’ятнадцятому столітті владу над замком отримали Головінські-Підвисоцькі. Вони вирішили влаштувати перепланування будівлі і розібрали більше половини палацу, за новим планом зберігалися тільки кутові вежі.

У свій час замок використовували як лікарню. За часів Другої Світової війни, будівля була зруйнована. Вежі, які збереглися знаходяться в приватних володіннях і використовуються в господарських цілях.

Автор: Владислава Бушкевич

Джерело: Ukraine Is



• не пропусти