Вченим з Франції вдалося відтворити рецепт хліба, який пекли давні єгиптяни, за допомогою продуктів, доступних на даний момент. Зокрема, вони використовували дуже рідкісний сорт пшениці, повідомляє «Новое время».
«Виробництво хліба в Єгипті фараонів добре задокументовано, зокрема, за допомогою зображень обробки харчових продуктів, які є частиною оформлення елітних гробниць Старого і Середнього царства, і так званих форм для хліба – керамічного посуду, знайденого у великій кількості на археологічних розкопках», – заявила доктор Аделіна Бетс з Університету Сорбонни.
Зображення, які зустрічаються в похованнях Старого царства (2750-2250 рр. до н.е.), можна розділити на кілька категорій: нагрівання форми в вогні, її вилучення та заливання тіста всередину. За часів Середнього царства форми нагрівали в каміні і заповнювали їх напівтвердих тестом. Для своїх експериментів вчені вирішили випікати хліб у відкритих вонищах у неглибоких ямах.
«Для всіх експериментів кілька форм для хліба були виготовлені або в Обеші (Бельгія), або в Айн-Сухно (Єгипет), кожен раз з використанням місцевої глини. В якості гартування використовували свіжий ослиний гній і гравій. Кераміку обпалювали в відкритих камінах при температурі від 850 до 950°C», – розповіла Бетс.
Конкретний рецепт хліба, який використовували стародавні єгиптяни, не був відомий. Археологічні дані показують, що в ті часи використовувалися два види зерна: звичайний ячмінь і пшениця сорту еммер. У дослідженні взяли участь фермер-пекар і фахівець по сортах «старої пшениці», який представив борошно «чорний еммер».
Дослідник провів кілька експериментів з різними сумішами, температурами і рівнями вологості з метою отримання «ідеально спеченого хліба (без слідів обвуглювання або полузапеченного кашоподібного виду), який відмінно відокремлювався б від кераміки, не ламаючись».
В ході дослідження було зроблено 54 буханки хліба. Після декількох спроб найвдалішим виявилося тісто такого рецепта: 1 кілограм 100% висівок чорний еммер, 15 грамів солі, 170 грамів закваски Triticum monococcum і 750 грамів води.
Внутрішню частину конічних форм для хліба покривали тонким шаром піщаної глини, потім нагрівали, утримуючи горизонтально, а тісто попередньо формували в подовжені шматочки.
«Відповідно до визначених іконографічних уявлень, форми розташовувалися в шаховому порядку і рухалися регулярно (кожні п’ять хвилин для підтримки ритму і температури), позиціонуванню сприяла конічна форма кераміки. Після 60 хвилин випікання при температурі від 100° C до 120° C тісто повністю випекли. У процесі випалу хліб трохи відокремився від кераміки і утворилася кірка зовні. Всередині, завдяки заквасці, утворилися щільні стільники, що дозволяють добре розподіляти гаряче повітря під час випічки», – зазначила Бетс.
