5 ознак того, що ви трудоголік

826

Люди-трудоголіки ставлять роботу на перше місце. Їм важко сказати ні, коли мова йде про виконання завдань та доручень. Усе життя трудоголіка обертається навколо роботи. Якщо вже неможливо відокремити свій вільний час від виконання роботи, то ви потрапили в пастку та стали трудоголіком.

«Трудоголік схожий на працелюба, проте для нього робота не задоволення, а честь»,запевняє соціальний працівник, тренер Мелоді Уайлдінг. «Вони (трудоголіки) пишаються тим, що затримуються на роботі допізна, що без них не обходиться виконання жодного завдання».

Варто розуміти, що виділяють декілька типів трудоголіків: трудоголік для інших, трудоголік для себе, успішний трудоголік, трудоголік-невдаха, прихований трудоголік. В усіх випадках найбільше сили та енергії такі люди направляють на роботу, а не на сімейне життя. Вони не беруть участь в обговоренні сімейних проблем, майже не спілкуються з дітьми, не проявляють соціальної активності. Все частіше спілкуються з неживими предметами, а не з людьми.

Трудоголізм призводить до перевтоми, порушень сну та погіршення загального стану здоров’я. Можливо, ваш організм вже почав надсилати сигнали, що потрібно зупинитися і переглянути своє ставлення до роботи.

Ось лише 5 ознак того, що варто змінити життя, аби не стало гірше.

«Я особливий, бо розв’язую усі проблеми на роботі.»

Психолог Ліза Орбе-Остін виділяє ознаки так званих прихованих трудоголіків. Вони керуються ідеєю стати особливими на роботі, перевершити інших, бути корисними для всіх.

«Вони не усвідомлюють своїх справжніх можливостей, навичок, цінностей, тому й шукають їх підтвердження зовні», – підкреслює Орбе-Остін.

Реальність. Неможливо піклуватися про себе, коли постійно відволікаєтесь на потреби інших. Спочатку, приносить задоволення бути корисним для всіх, але потім людина потрапляє у замкнуте коло проблем своїх колег. Врешті-решт, у трудоголіка не знаходиться часу на власні потреби.

Беручи на свої плечі тягар роботи інших, аби показати свою цінність, «прихований трудоголік створює ситуацію, в якій більше не може контролювати своє життя», – наголошує Ліза Орбе-Остін.

«Ніхто, крім мене …»

Трудоголіки не відрізняють звичайного прохання від наказу. Все, що їх просять зробити, розцінюється як вимога. Тому, таким людям важко делегувати роботу іншим, і вони беруть усе на себе. Проблемою це стає тоді, коли потрібно вирішувати завдання разом у команді.

«Те що хтось, не зробив вчасно звіт, не означає, що вони не вміють це робити, а отже ви повинні робити це за них. Натомість, краще дати для виконання чіткіші вказівки, більше часу, або не завищувати даремно своїх сподівань», – радить тренер Мелоді Уайлдінг.

Реальність. Такою поведінкою трудоголік шкодить не тільки собі, а й оточенню. Він бере весь удар на себе, роблячи ведмежу послугу своїм колегам. Своїми діями трудоголік позбавляє інших працівників кар’єрного розвитку.

«Я повинен приходити першим, а йти останнім.»

Цей тип трудоголіків вимірює продуктивність праці довготривалістю перебування на роботі. «Прийти раніше за всіх, а піти останнім!» – це їх девіз.

Реальність. Такий стан речей виснажує фізично й морально. Трудоголік забуває про нормальний сон, його виснажують головні болі та мігрені. Навіть вночі така людина думає лише про роботу.

«Ваші стосунки з коханою людиною та сім’єю опиняться на межі розриву, бо трудоголіки весь час присвячують роботі», – застерігає Уайлдінг.

Керівники-трудоголіки покладають великі сподівання на свої підлеглих. Вони очікують, що й решта, підпорядкованих їм людей, будуть так само віддаватися роботі у будь-який час доби.

«Мою роботу оцінять, якщо я схилю голову й наполегливо працюватиму.»

Схвальні відгуки керівництва про зроблену роботу  не означають, що наступного разу ви повинні старатися ще більше. Хоча, трудоголіки цього не розуміють. Звичайна словесна підтримка – це добре, проте не привід, щоб людина заради цього жертвувала своїм здоров’ям та особистим життям.

Реальність. Не варто опускати голову і брати забагато завдань. Багато – не означає якісно. Трудоголіки хочуть бути корисними завжди, а отже не вміють планувати час. Хапаючись за звичайні справи, вони забувають про інші важливі ключові завдання.  Такі люди вважають, що чим більш справ вони зроблять, тим швидше досягнуть успіхів у роботі. Це помилкове судження, адже підвищення не залежить від цього.

Встановлення тісних робочих контактів з колегами, гарні стосунки з керівництвом, доброзичливість у спілкуванні з оточенням – ось що вливає на кар’єру. Крім того, не забувайте про спілкування з людьми поза роботою. Можливо саме завдяки цьому ви знайдете інший спосіб, щоб  отримати поштовх у просуванні кар’єри.

Варто не зациклюватись на тому, що ви краще за всіх усе знаєте і можете робити. Аби досягти результату, знайдіть наставника – людину, яка вже пройшла цей шлях і може дати цінні поради. Підійміть голову і більше не беріть забагато роботи на себе.

«Я не можу піти у відпустку.»

Опитування за замовленням Туристичної Асоціації США визначило трудоголіків як людей, «які не беруть відпусток, бо відчувають, що ніхто більше не зможе виконати цю роботу.» Основні причини такої поведінки – бути заміщеними іншими, виглядати менш відданими своїй роботі, страх втратити робоче місце. «Забагато роботи», – так пояснюють трудоголіки меншу кількість днів відпочинку. З тієї ж причини вони не йдуть на обідню перерву.

Реальність. Щоб досягти кар’єрного злету потрібно відновлювати свої сили. Трудоголіка потрібно відноситися до відпустки не як до канікул, а як до часу для перезавантаження своєї енергії.

Мелоді Уайлдінг пояснює: «Ви інвестуєте в майбутнє свого «Я», у свою енергію. Вам потрібен цей час для відновлення, аби підзарядити свої батарейки.»

Робота для трудоголіка – не частина його життя, вона і є життя. Аби не перетворюватися на вічно стурбовану з поганим самопочуттям людину, слідкуйте за тим, як ви поводите себе на роботі. Кар’єра важлива, але людські стосунки, сім’я, діти, ваш вільний час повинні залишатися на перших місцях.

автор Альона Гук спеціально для vsviti.com.ua

Поділись




• магазин

• новини партнерів