Що приховують древні артефакти? (7 фото)

0
13 953

Багато хто вважає археологію моторошно нудною наукою. Може це для декого і так, але коли ентузіаст випадково виявляє десь на Тибеті лужний акумулятор або звичайний календар, який розрахований на сто майбутніх століть, скептикам вже нічим крити.

Так, звичайно, такі цікаві знахідки дуже важко вписуються у загальновідому систему поетапного розвитку людського роду і нашої цивілізації, тим більше, що досить часто ці анахронізми або артефакти є просто-напросто фальшивкою. І все ж є серед них і такі, які гідні не сумніву, а глибокого подиву.

Інтернет у стародавніх єгипетських користувачів, комп’ютер юрської ери, особистий зореліт для короля Артура… Одним словом це можна назвати фантастикою, але, тим не менше, всі вони є тими предметами, які не були властиві своєму часу, а значить, існували поза ним.

І чому багато хто воліє приймати тільки найпримітивніші артефакти минулого? Чому, наприклад, не йдеться про зброю масового ураження, яке цілком могло стати причиною загибелі динозаврів?

Вся справа в тому, що дуже багато теорій про існування стародавніх розвинутих цивілізацій йдуть у таку неймовірну глибину століть, що говорити про збережених доказів розвитку тодішньої науки і техніки-просто безглуздо.

Уявіть самі, що б сталося, якби мегацівілізація або колонія інопланетян існувала порівняно недавно, ну, наприклад, близько чотирьох тисяч років тому. Та ми б на кожному кроці буквально спотикалися на залишені нам досягнення їхнього технічного прогресу. Навколо були б зруйновані хмарочоси, завалені підземні станції, аеропорти для літальних апаратів, не кажучи вже про древні звалища побутового сміття.

Набагато краще зберігаються останки людини або ж його дрібні знаряддя праці. Наприклад, в Ефіопії на річці Омо були виявлені найдавніші сліди людської розумної діяльності, такі як кварцитові рубила, вік яких датується двома мільйонами років до нашої ери.

Природно, що про знахідку «мезозойського комп’ютера» просто мови не може бути: речі, хоч трішки складніше якоїсь кам’яної сокири або прикраси з металу просто не могли дожити до наших днів у такому стані, щоб їх можна було вивчати. А якби вони були зроблені з якогось надміцного матеріалу, то після швидкої і раптової загибелі розвинутої цивілізації, що їх створила, ми б уже виявили ці сліди з доісторичного, але розвиненого «золотого століття».

Недалеко від Белграда на неолітичних артефактах був знайдений алфавіт Вінча, який відносять до шеститисячного роre до нашої ери. Незрозумілі піктограми, які покривають глиняні черепки і статуетки тварин, змусили дослідників міцно задуматися. До цих пір не вдається розшифрувати написане на них і навряд чи комуcm колись пощастить це зробити. Але якщо це дійсно осмислена мова, то підручники з давньої історії доведеться переписувати: адже алфавіт Вінча виявиться найдавнішою писемністю на нашій Землі, випередивши шумерські і єгипетські джерела на багато тисяч років.

І ще один лінгвістичний ребус, який розбурхав уми вчених – це «Фестський диск» – кам’яний диск, знайдений в ході розкопок в околицях міста Фест на острові Крит. Він створений у другому тисячолітті до нашої ери. Диск містить дивні кругові накреслення з сорока п’яти видів різних знаків, що не піддаються ніякої розшифровці. Його місце виготовлення і призначення до сьогоднішнього дня є предметом жаркої дискусії. А згадуючи його середземноморське походження, диск дуже часто приписують до числа артефактів загиблої давно Атлантиди.

Розвиваючи відому гіпотезу про існування на території Європи великої протоцивілізації, не можна не згадати про знайдених в кінці 2005 року так званих «боснійських пірамід», якими сильно зацікавилися вчені. Поруч з містом Високо на території Боснії і Герцеговини до сьогоднішнього дня існує вельми незвичайний горб, який за своєю формою нагадує піраміду.

Ентузіаст-дослідник Семир Османагич, першим проводив на пагорбі розкопки, заявив, що ним виявлені залишки облицювальних каменів і ряду тунелів, які йдуть всередину «будівлі».

Вік цього пагорба або «Піраміди Сонця», іменованої їм за аналогією з іншого пірамідою – з міста Теотіуакан у Мексиці, на даний момент оцінюється в дванадцять тисяч років, що майже на десять тисяч років більше віку піраміди Хеопса. Висота «Піраміди Сонця», складає близько 215 метрів, і тут вона випереджає свою знамениту єгипетську «сестру» на цілих сімдесят п’ять метрів.

По сусідству з «Пірамідою Сонця» знаходяться ще кілька таких же пагорбів пірамідальної форми, охрещених «Пірамідою Місяця», «Пірамідою Дракона» і т.д. В силу певних причин, дані споруди дослідники відразу ж стали асоціювати з втраченими Атлантидою, континентом Мо, лемурами, і іншими зниклими культурами.

Такий же унікальний будівельний анахронізм – це незакінчений обеліск, який був виявлений в Асуанських каменоломнях в Єгипті. Довжина його сягає сорока двох метрів, а приблизний вага – понад 1150 тонн. Цей обеліск, будучи завершеним, став би, мабуть, найбільшим, з будь-коли створених людством. Загадка обеліска полягає в тому, що найдавніші архітектори стали висікати його, не маючи ніяких підходящих технологій для транспортування і встановлення. Під самий кінець їх роботи по граніту, з якого висікали обеліск, пішли в різні сторони тріщини, і роботу над ним довелося закинути. Однак тільки той факт, що єгиптяни ризикнули і взялися за подібний проект, однозначно доводить, що вони не вважали свою діяльність безцільною, а значить, володіли деяким певним арсеналом технологій, про які сьогодні можна лише здогадуватися.

Не менш дивними є і лінії на плато Наска, вік яких датується від 600 до 200 років до нашої ери. Стародавніми індіанцями незрозуміло як «намальовані» сотні фігур – від простих форм до тварин, птахів і комах. Дивно те, що вони помітні тільки з висоти пташиного польоту. Хоча навіщо це знадобилося індіанцям – незрозуміло, адже лінії на плато Наска з землі виглядають абсолютно безглуздо.

Сьогодні про НЛО не говорить тільки лінивий, і те, що вони відвідують Землю – факт. Але якщо позаземні цивілізації навідуються нас зараз, то що їм заважало робити це і в далекому минулому. Отже, всі вищеперелічені чудеса-артефакти цілком можна віднести до їх діяльності на нашій планеті. Та таких прикладів по всій нашій земній кулі безліч.

Візьмемо, наприклад, Південну Африку. Ще з часів колиски нашої цивілізації африканський континент іменували країною шахт або «нижнім світом». Величезну кількість корисних копалин, у тому числі алмазів вже добули, і тепер, для пошуку нових, доводиться буквально вгризатися в надра якнайглибше.

Так, одного разу, в містечку Оттосдаль, шахтарі при розкопках шару пірофілліта, відклався більше 2,8 мільйона років тому, стали знаходити сфери з блакитного металу. Кулі були злегка пом’яті під тиском гірських порід, а у деяких були три паралельні канавки по «екватору»: акуратні і явно штучного походження.

Близько грецького Антікітера серед уламків старовинного фрегата були знайдені заіржавілі деталі невідомої конструкції, названі як «Антикітерський механізм».

Про «машинну» природу даної знахідки здогадалися відразу. Артефакт стали ретельно вивчати. Встановлено час його виготовлення – приблизно 87 рік до нашої ери. Практично, «Антикітерський механізм» представляє складну для нас систему циферблатів, шестерень, шкал і передач, якими імовірно користувалися при астрономічних розрахунках.

Ще дуже цікавий та нерозгаданий артефакт Камені Іки, що представляють собою темні камені з вигравійованими на них зображеннями, нібито знайдені в перуанській провінції Іка. За твердженнями деяких дослідників та публіцистів, мають давнє походження. Справжність каменів Іки не визнається науковим співтовариством. Історія свідчить, що цю колекцію зібрав хірург Хав’єр Кабрера.

Камені представляють собою оброблений андезит, вулканічну гірську породу. На цих каменях вирізані гравюри, які в основному містять еротичні сцени, широко поширені в культурі народів Анд. Також на каміння нанесені сюжети з пересадки органів, спостереження небесних тіл, полювання, життя тварин тощо. Але найдивовижніші гравюри зображують динозаврів – бронтозаврів, трицератопсів, стегозаврів і птерозаврів. Камені стали продаватися на чорному ринку антикваріату в Перу на початку 60-х років. З тих пір доктор Кабрера зібрав в околицях містечка Іки цілу колекцію таких каменів. За словами доктора, всі камені були укладені в певному порядку, що дозволяло користуватися ними як бібліотекою. Кабрера виявив закономірність в системі зображень на камінні. На його думку, зображення групуються в серії від 6 до 200 каменів, що утворюють кам’яну бібліотеку. У кожному сюжеті змінюється (збільшується) розмір каменів, а також спосіб нанесення зображення: починаючи від гравіювання, закінчуючи технікою низького рельєфу.

Тепер перенесемося в Росію, на східні схили Уральських гір, до берегів річки Нарада. Саме тут золотошукачі знаходили незрозумілі речі при бурінні свердловин в золотоносних шарах. Спочатку артефакти прийняли за золотий пісок, однак піщинки здалися дуже дивними. А коли подивилися на них у мікроскоп, то побачили крихітні спіральки, шматочки кілець і інші деталі однозначно штучного походження. Після ретельного дослідження з’ясувалося, що деталі зроблені з … вольфраму. Вольфраму, який вважається дуже міцним і тугоплавким металом з температурою плавлення, яка доходить до трьох тисяч градусів. Виходить, що вольфрам – ідеальний матеріал для космічного апарату…

Доісторичні артефакти вимагають вкрай уважного і обережного ставлення. Найчастіше вони можуть бути фальшивками або неправильно витлумаченими предметами нового часу. Але будемо сподіватися, що в один прекрасний день перед людством може виявитися або вже виявилося дійсно безцінний спадок від стародавньої цивілізації, якась скринька Пандори.


Загрузка...