Цей район в Китаї вважається одним із наймальовничіших – пишна зелень гір, прозорі стрічки річок, карстові печери і піки нагадують картину казкової країни. Але місто Гуйлінь з оточуючими його околицями – явище цілком реальне, що з’явилося завдяки унікальному збігом геологічних обставин.
У ті часи, коли Азія сходилася з Індією, завдяки чому на нашій планеті сьогодні є Гімалаї, в цьому районі нинішнього Китаю утворилися незвичайні гори. Під впливом жаркого мусонного клімату гостроверхі піки з девонського вапняку тисячоліття за тисячоліттям набували свої нинішні форми. Подарунком стало ще й те, що тут ніколи не було льодовикового періоду, завдяки чому робота мусонів і сонця залишилася в тому вигляді, в якому і була задумана природою.
Немов гігантські білі зуби невідомого звіра розкинуті по зеленій рівнині гостроверхі карстові піки – кожен під своїм кутом, у кожного своя, не схожа на інших форма. Одна з найвідоміших – слон, що п’є воду – візитна картка Гуйліня. Легенда свідчить, що в незапам’ятні часи слон спустився з Небес на Землю, щоб допомогти людям, чим викликав гнів Небесного імператора, який вразив тварину своїм кинджалом, коли той пив воду. Скеля Очеретяна флейта крім своєї зовнішньої краси знаменита карстовими печерами, а скеля Самотня красуня, що підносить в центрі Гуйліня, відома своїми скелями, на найвищій з яких знаходиться Альтанка Дюсютін, звідки відкривається мальовничий вид на околиці.
