«На брамі була вмурована пам’ятна фундаційна таблиця великого литовського канцлера Альбрехта Станіслава Радивила 1640 р., над якою в стіні знаходилася уже на той час пошкоджена, зі збитим обличчям і втраченою рукою, невелика скульптура Богородиці з Лорето, обабіч неї два прути від компасів, а над нею – скульптура архангела Михаїла в залізному обладунку із залізними золоченими крилами й вагою, з відбитою правою рукою, замість якої дороблено дерев’яну. Під скульптурою архангела на брамі влаштовано каплицю із вівтарем штукаторської роботи, в якому знаходився образ Ченстоховської Богородиці в шаті з білого атласу; голови Христа та Богордиці увінчували латунні позолочені корони» (із опису інвентарю Олицького замку 1755 року В. Александровича).
Тоді замок Радзивилів вже був поруйнований після Північної війни. Він вже втратив свої оборонні функції і перетворився у палац-резиденцію…
Радзивили
XVI століття. Село Олика разом з іншими волинськими землями входить до складу Великого князівства Литовського. Наймогутніший литовський рід Радзивилів будує на території сучасної України свій маєток – один із головних волинських замків.
Засновник замку Миколай-Кшиштоф Радзивил (Чорний) був воєводою і канцлером Великого князівства Литовського. Змінюючи з часами свої релігійно-політичні погляди, він бере активну участь у протестантському та культурно-освітньому рухах. Маєтки цей чоловік мав не лише на Волині. Та володарював мудро і корисно для людей: відкрив друкарню, засновував чимало шкіл для дітей; видав навіть Радзивиловську Біблію, яка була другим перекладом Святого Письма на польську.
Перед смертю князь Кшиштоф тяжко хворів. Збереглись цікаві відомості, що лікуючись від подагри, він натирав тіло ртуттю, та це не врятувало його від кончини у 50-річному віці.
Із роду Радзивилів вийшло багато знатних людей: серед них було 15 гетьманів, багато канцлерів та єпископів. Надзвичайно заможними Радзивили були завжди. В Україні вони володіли містами, селами і замками.
Прямокутний замок
Саме Миколай-Кшиштоф почав зводити замок в Олиці 1564 року. Продовжив роботу його молодший брат О́льбрахт-Станісла́в. Із завершенням будівництва у волинській глибинці постала велична і красива споруда, яку згодом братимуть за взірець будівництва замків у інших містах.
Якщо глянути на замкову територію з висоти птичого лету – можна було побачити майже правильний квадрат, який утворювали чотири бастіони.
Кам’яний мур оберігав чудовий сад довкола замку, а обабіч виблискувало плесо невеличкого озера. До парадного входу можна було під’їхати через кам’яний міст у вигляді арки, рів під яким був заповнений водою. Біля іншого входу у замок гостей зустрічала велична двоярусна вежа з годинником.
Портретні зали та венеціанська мозаїка
У різні часи палац мав два або три поверхи. Перший з них традиційно розміщав вартові та господарські приміщення. Цікаво, що серед останніх були кухні, пекарня та навіть власна цукерня. Окремо були спеціальні печі для плавлення металу і гіпсу. Печі в апартаментах мали мальовані дверцята.
Красиво і дорого оздобленими були і стіни, і стелі кімнат (яких всього було аж 360!). Художні мармурові каміни та залізні вікна.
У документальних описах зазначений зал першого поверху із численними картинами-портретами. Шість просторих вікон створювали найкраще освітлення для гербів та портретів князів з роду Радзивіллів. У картинній колекції, яка нараховувала близько 150 полотен, були і дуже дорогі експонати. Скульптури, дорогі килими, багато китайських речей (у XVIII столітті в Європі була мода на східний стиль).
Окремого опису заслуговують меблі палацу. Величезні столи із десятками шухляд, інкрустовані буфети. Печі із кахлями, оздобленими гербами. Балкони із кам’яними колонами в італійському стилі. Венеціанська мозаїка прикрашала стіни коридорів.
Психіатрична лікарня у палаці
Загальна площа садиби займала трохи менше як 3 га.
На палацовій території були дві каплички. А неподалік – костел Святої Трійці. Його стіни і зараз бережуть спокій родини Радзивілллів – саме під ним знаходяться поховання славного роду.
Палац постійно реконструювали та добудовували. Та роки воєн і протистоянь змінювали довколишню атмосферу. І згодом палац Радзивилів втратив своє «урочисте» значення та стає військовим госпіталем. Радянські часи роблять з нього лікарню для душевно хворих. Як не дивно, замок і до сьогодні виконує цю функцію.
Для тих, хто зібрався в дорогу:
Місце знаходження:
Волинська область, Ківерцівський район, село Олика
GPS:
50°43’23”N 25°48’34”E
Контакти:
Тел.: +38 (03365) 3-53-48
Поради бувалого мандрівника:
Психіатрична лікарня займає лише невелику частину палацового комплексу. Решту приміщень можна оглядати туристам.
автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua
