Японський вітальний вигук «банзай» означає «десять тисяч років і один рік». Так японці бажають людині здоров’я на довгі роки. І ця цифра не випадкова: 10 тисяч років тому, перші мешканці східних островів вже володіли мистецтвом кераміки, готували собі їжу в посуді і жили в поселеннях. Їх самобутня кераміка в стилі дзьомон (слід мотузки) прикрашалися відбитками згорнутого джгута на сирій глині. І саме ця кераміка дала назву цілій епосі.
До нашого часу відомостей про японську культуру Дзьомон дійшло зовсім мало, але достеменно відомо, що саме тоді створювалися найперші в світі форми кераміки. Одні з найбільш цікавих прикладів глиняних виробів, коли-небудь виготовлених в Японії, були зроблені тисячі років тому, за часів періоду Дзьомон – 10000 р. до н.е. – 300 р. до н.е.
В інших частинах планети люди навчаться цьому мистецтву тисячоліттями пізніше (в Китаї, наприклад, – через 3 тисячі років). Виходить, що кераміка японських островів – найдавніша в світі.
Весь світ знає «догу» – багато прикрашені гротескні фігурки людей і тварин з глини. Ці статуетки з’явилися ще приблизно в 14000 р. до н.е., але основна маса догу (яких сьогодні було знайдено більше 18000) була виготовлена в 4-1 тисячоліттях до нашої ери.
Протягом різних епох періоду Дзьомон, який тривав 14 тисяч років, зовнішній вигляд і стилістика цих статуеток неодноразово змінювалися. Археологам вдалося знайти дуже мало глиняних фігурок початку даного періоду.
Ранні догу, які були виготовлено приблизно в 10000 р. до н.е., виглядали як абстрактні уявлення про людську фігуру і були дуже маленькими за розміром. До 4000 р. до н.е. у догу з’явилися руки і ноги, а також символічне зображення голови. До 3000 р н.е. у фігурок вже були навіть детально вирізані особи.
Ці неймовірні і все ж дивні фігурки продовжують дивувати археологів і дослідників до сьогоднішнього дня. Звичайно, пройшло багато тисяч років і сьогодні можна лише здогадуватися, для чого їх робили. Одна з теорій полягає в тому, що вони були зображеннями богів, яким молилися люди Дзьомон, щоб здобути їжу і здоров’я.
Інші теорії говорять, що це були іграшки для дітей або похоронні статуетки. А, на думку деяких археологів, ці статуетки, швидше за все, свідчать про ранню релігійну культуру і шаманські обряди. Та більшість вчених припускають, що догу були талісманами, призначеними для доброго здоров’я або безпечних пологів їх власників.
Протягом більш пізньої частини епохи стилі догу стали більш різноманітними. Існують різні типи фігурок догу, які поділяють на чотири групи: «в формі серця (або у формі півмісяця)», «рогата сова», «вагітна жінка» і, можливо, найвідоміша з усіх – «окатий догу».
За даними Національного музею історії Японії, загальна кількість цих стилізованих фігурок, знайдених по всій Японії, становить близько 18 тисяч. Більшість були знайдені зламаними, у них не вистачає рук, ніг або інших частин тіла. Археологи не можуть дійти згоди, чи були догу зламані навмисно людьми Дзьомон, які їх зробили.
Одна з теорій свідчить, що деякі частини фігурок могли бути відбиті в ході ритуалів родючості. У періоді Яйої, який пішов за періодом Дзьомон, догу вже більше не виготовляли. Чому – мабуть, так і залишиться загадкою.
