Українці неодноразово доводили незламність свого духу. Останній такий прояв стався, коли володимир путін пригрозив використанням ядерної зброї. Спочатку українці почитали, що треба робити у випадку застосування такої зброї, а потім … почали приколюватись.
Мем про оргію на горі Щекавиця почав ширитися мережею того ж дня, коли орків президент сказав про червону кнопку. Одна дівчина опублікувала у твіттері допис про телеграм канал, де люди домовляються зустрітися на Щекавиці, у разі удару.
Як не дивно, такий канал дійсно існує, а разом із ним – десятки мемів на цю тему.
Та чи замислювались ви над тим, а звідки походять оргії? Чи завжди це про сексуальний підтекст? І чому оргія стала табуйованою темою?
Поклоніння богам родючості та просто ліки від нудьги. Історія оргій
Варто розуміти, що у стародавні часи оргія мала велике сакральне значення для людей. Це був повноцінний обряд. Історичні джерела свідчать, що масові і безладні злягання прийшли до нас із Єгипту, Греції і Риму.
Синонімом до слова оргія є вакханалія. Таку назву отримала на честь бога виноградарства Вакха, його також звали Діонісом і Бахусом. Так от, у ті часи під час Діонісій люди причащались! – очищали свою душу.
Ви тільки уявіть, жінки, які брали участь в оргіях, надягали на голову плюшевий вінок, а на тіло – оленячу шкуру. Брали до рук тирс – жезл Діоніса, та смолоскип, і починали бігати. Вони кричали, сміялись, бились в екстазі, а потім виснажені переходили до споглядання.
Із часом, учасники оргій почали вбачати у цьому дійстві іншу мету – звернення до природи. Причому воно могло бути по абсолютно різному приводу: часті дощі – оргія, посуха – вакханалія, врожай – дякуємо, природа, ось тобі трохи Діонісій.
Коли люди робили жертвоприношення, вони вірили, що тварина, яку вбивають – священна, а її життя вдячність і плата богам за те, що вони прийняли кров цього живого створіння, замість їхнього. Оргія, це теж щось схоже на данину поваги богам. У чоловічому і жіночому початкові люди проводили паралелі із орною землею і засадженим у неї насінням.
Проведення оргій властиво язичництву. До речі, немає доказів, що вакханалії були тільки “там”. Дослідники слов’янських релігійних культів припускають, що під час святкування Івана Купала та інших свят пов’язаних із сонцеворотом, “тут” теж вступали у масові і хаотичні статеві стосунки.
Минав час, і оргії стали ставати все більш табуйованими. Наприклад, влада Вавилона почала гоніння на учасників цих дійств, адже вважала, що такі “свята” згубно впливають на нормальний розвиток і роботу держави. Так само сталося й у Римі, де заборонили вакханалії.
Коли на землі проникло християнство, ситуація для любителів безладних статевих стосунків стала ще більш критичною: ця віра затверджувала “храм родини”, а оргії занесла до одного із найбільших гріхів.
Щоправда, такі заборони зупинили не усіх. Далеко не усіх.
Діонісії продовжувались, щоправда, переформатовувались. Почали з’являтися закриті клуби, які, до речі, існують і сьогодні.
Епохою розвитку клубів “за інтересами”, заведено вважати 17 століття. От тільки, на засіданнях збирались тільки чоловіки, спілкувались на різні теми,а потім йшли у будинки терпимості або, не дивуйтеся, у театри. Чим завершувались подібні зібрання, думаю ви здогадались.
У 20 століття з’являються свінгерські вечірки – на таких дві пари обмінювались партнерами. Можна подумати, що у стародавні часи такого не було. Звичайно так робили, от тільки тоді не було чітко окресленого інституту родини, це не вважалось чимось дивовижним. На відміну від нашого часу.
Минуле століття взагалі стало переломним моментом. Відбувається сексуальна революція. Хіпі пропагували настрої наших попередників – вони робили власні гуляння, на яких влаштовували оргії. Щоправда, навряд представники цієї субкультури таким чином віддавали належне якомусь божеству.
У підсумку
Судячи з чинних мережевих вакханалій, вільних місць на Щекавиці для участі в майбутньому «сексуальному Майдані» вже не залишилося. Усесильні кумівство і корупція виявилися імпотентними перед могутнім натиском всенародного волевиявлення.
Нинішні апокаліптичні просторікування про Щекавицю – це, звісно, жартівливі балачки. Хто говорить, той не робить. Поза тим, розмови про сексуальність насамперед тішать тим, що вона в нас є.
Окрім цього, в чому позитив такого явища?
Це виразний маркер подолання невротичних станів. У психологічній науці він називається «посттравматичне зростання». Термін був створений у середині 1990-х років психологами Р. Тедескі (Richard G. Tedeschi) та Л. Калхуном (Lawrence G. Calhoun). На думку Тедескі, щонайменше 90 % людей, які пережили психологічну травму, відзначали як мінімум один позитивний аспект цього досвіду для їхнього особистісного зростання: наприклад, збільшену здатність отримувати радість від свого життя.
Звісно, українська версія цього всього добре описана в Лесі Українки. Там про сам секс, властиво, нічого нема, крім слова «оргія». Лишень пісні, танці, клоуни і балачки про політику в алегоричній формі. Але то література, та ще й класична.
Утім більш влучно і раціонально сформулював нашу оптимістичну парадигму інший український геній, Тарас Шевченко: «Кохайтеся, чорнобриві, Та й не з москалями!»
підготувала Поліна Єрмакова спеціально для vsviti.com.ua
