Вчені з’ясували, чому взимку потрібно лягати спати раніше

    105


    Нове дослідження показало, що коригувати режим сну з урахуванням зміни пір року необхідно — принаймні людям, які страждають на безсоння.

    Тому, як штучні джерела світла – вуличні ліхтарі, прожектори, світильники в будинку, лампочки на електроприладах – впливають на сон людини, присвячено чимало нещодавніх наукових праць. Однак про довгострокові ефекти, спричинені порами року, ми знаємо не так уже й багато.

    Цю прогалину вирішили заповнити вчені з Берлінського інституту здоров’я, Університетської клініки Charité – Universitätsmedizin Berlin та лікарні Святої Ядвіги (Німеччина). Метою їхнього ретроспективного дослідження було вивчення сезонних коливань показників сну у пацієнтів, які мешкають у великому місті. Результати представлені в журналі Frontiers in Neuroscience.

    «Світло впливає на структуру сну (він складається з двох фаз – швидкого (REM) та повільного сну (NREM). – Прим. ред.). Вплив тривалості періодів темряви та секреції мелатоніну у здорових людей було продемонстровано у лабораторних умовах. Сон учасників одного з попередніх досліджень став на 3,3 години довшим за десятигодинного фотоперіоду (довжина світлового дня), ніж за 16-годинного. Таким чином, найважливішим фактором зміни тривалості сну може бути природна зміна освітленості протягом року. <…> Світло, що надходить на сітківку, є основним сигналом часу для біологічного годинника», — розповіли автори роботи.

    Тим не менш, хоча біологічні процеси та результати експериментів говорять про сезонні зміни в тривалості сну людини протягом року, у 1990-х вчені намагалися оскаржити ці висновки.

    Нове дослідження проводили у лабораторії в лікарні Святої Ядвіги у Берліні протягом одного року. У ньому брали участь 188 пацієнтів: 98 жінок та 90 чоловіків віком від 17 до 81 року з нервово-психічними порушеннями сну, яких обстежували у різні місяці групами не більше ніж з 20 осіб. Досліджувані не приймали препарати, здатні порушити нічний відпочинок (антидепресанти, агоністи дофамінових рецепторів, нейролептики, стимулятори тощо).

    Кожна людина протягом трьох ночей проходила полісомнографію під час сну: будильники були під забороною, проте деякі пацієнти наполягали на тому, щоб їх все ж таки будили — для цього визначили найпізніший час пробудження. Вікна лабораторії виходили Схід чи Захід і могли бути як повністю зашторені, так і відкриті.

    Результати експерименту підтвердили попередні спостереження про те, що тривалість нічного відпочинку змінюється залежно від пори року. Так, узимку випробувані спали в середньому на 62 хвилини довше, хоча вчені вважають це незначною різницею. Період з моменту засинання до початку фази швидкого сну (БДГ-фаза, REM) восени був коротшим, ніж навесні, – різниця склала близько 25 хвилин. Взимку сама ця фаза була довшою, ніж навесні, — приблизно на 30 хвилин: у вересні, грудні та січні вона тривала в середньому по 100 хвилин, а у квітні та червні — по 70 хвилин.

    Повільнохвильовий сон – характеризується низькочастотною активністю кори півкуль, у цей час мозок по-справжньому відпочиває – виявився в цілому стабільним взимку і влітку (тривав приблизно 60-70 хвилин, пікові значення припали з грудня по травень), але скорочувався восени, особливо у вересні – різниця становила 31 хвилину проти лютого.

    «Для багатьох людей час пробудження залежить скоріше від робочого графіка чи навчання, аніж від біологічного годинника. Значить, графік сну можна регулювати, лише скоригувавши час для відходу до сну. Згідно з нашими висновками, поліпшень можна досягти, якщо враховувати підвищену потребу уві сні і лягати спати раніше. Крім того, переведення годинників двічі на рік може полегшити сезонні зміни у фізіології людини. Наприклад, стандартний час (взимку) забезпечує природніше освітлення, коли люди вранці їдуть на роботу. З іншого боку, зниження потреби уві сні влітку може призвести до більш тривалих періодів неспання перед школою або роботою, які краще проводити у вільний час після обіду та ввечері», — підсумували вчені.

    Звичайно експеримент доведеться повторити з учасниками без порушень сну. Тоді, на думку авторів статті, вони отримають однозначні докази того, що режим сну слід коригувати з урахуванням пори року.

    Джерело: frontiersin.org



    • інші новини