Якщо зникнуть усі люди: якою стане безлюдна Земля за рік самотності

1194

Якщо люди раптово і без причини зникнуть з планети Земля, найімовірніше уже через рік вона перетвориться на таке собі королівство тварин і рослин. Але міста, дороги та інша інфраструктура, за рідкісними виключеннями, існуватиме майже у тому самому вигляді.

Про це у статті для The Conversation написав доцент кафедри громадського та регіонального планування, міського дизайну, Університет штату Айова Карлтон Басмаджян.

Тиша і пил

За його словами, найперше, чим вразить Земля без людей – це тишою. Якби хтось потрапив на таку осиротілу планету, він би враз усвідомив, наскільки багато шуму насправді створюють люди.

“Якби люди просто зникли, і ви могли б повернутися на Землю, щоб побачити, що сталося через рік, перше, що ви б помітили, було б не очима. А вухами. Світ був би тихим”, – написав він.

Басмаджян пояснив, що усе, створене людьми, наповнює світ галасом, який не припиняється ні на мить. Мова йде не лише про різноманітний транспорт та заводи, а й навіть будівлі, зведені людьми.

Друге, що одразу було б помітне, це те, що небо стало б більш блакитним, а повітря – чистішим, адже припинили б роботу усіх заводи, які роками забруднюють атмосферу Землі.

“Вітер і дощ вичистили б поверхню Землі; весь смог і пил, який створює людина, зник би”, – переконаний він.

Зникла б також електрика, адже немає кому обслуговувати і підживлювати електростанції.

Окрім того, ви, найімовірніше, не виявили б ані краплі води у крані. Басмаджян припускає, що більшість підземних труб не витримали б зими, оскільки стояча вода б замерзла у них і призвела б до розривів. Та й водогони не працюються самі собою, тож так чи інакше, централізоване водопостачання залишилося в минулому.

Вчений пояснює, що якби ви повернулися додому, то були б здивовані тому, скільки пилюки там зібралося за рік. В реальному житті ми не помічаємо пил, оскільки його постійно розносять вентилятори, системи кондиціонування та навіть протяги у квартирі чи будинку. Самі люди також “розганяють” пилюку (навіть коли просто ходять), не даючи їй накопичуватися на усіх поверхнях.

Королівство тварин і рослин

Рослини стануть одним із панівних видів на Землі, адже єдину загрозу їм становитимуть хіба що тварини – справжній панівний вид. За рік трава не лише досягне максимальних своїх розмірів, але й дозволить вкорінитися бур’янам, які будуть скрізь.

У містах також можуть з ‘явитися й небачені раніше рослини та дерева, адже ніхто більше не контролюватиме їх поширення.

Окрім нечуваної тиші, ймовірно, буде сталий звук, природа якого стане зрозумілою не одразу. Мова йде про орди комах, які без втручання людей, розплодяться як ніколи раніше.

На вулицях також було б дуже багато невеликих звірів. Першими, на думку Басмаджяна, осмілили б миші, бабаки, єноти, лисиці та інші. Більші лісові тварини осміліл б і прийшли у великі міста дещо пізніше.

Надзвичайно змінилася б і земна ніч, адже єдиним джерелом світла тепер були б Місяць та зірки, яких на чистому і темному небі стало б значно більше. Також значно жвавішими стали б нічні тварини.

Домашні тварини – такі як корови – стали б здобиччю для ведмедів та вовків, а коти та собаки – здичавіли б.

Кінець всього

Серед негативних моментів – природні пожежі. Оскільки ніхто тепер не контролюватиме їх розповсюдження, пожежі, спричинені ударами блискавок, виникатимуть частіше і триватимуть довше, аж поки не вигорять самостійно.

Бетонна ж інфраструктура, як переконаний вчений, мала б приблизно той самий вигляд. Дороги, шосе, мости і будівлі почали б тріскатися внаслідок руху земної поверхні приблизно за 10 років, а руйнуватися – ще пізніше. Згодом просто крізь асфальт могли б прорости трави і навіть дерева.

Металева інфраструктура – така як мости, повільно б іржавіла, але могла б встояти досить тривалий час, а в деяких ситуація і століття.

Дамби, які люди побудували на річках і струмках світу, розмилися б.

Сільськогосподарські угіддя б теж повернулися під владу природи. Поля, де вирощувалися кукурудза, картопля чи помідори були б захоплені дикими рослинами.

Якщо ж говорити про більше далеку перспективу, то, за словами Басмаджяна, ознаки сьогоднішнього світу були б ледь впізнаваними через тисячу. Де-не-де могли б залишитися якісь будівлі, але це було б лише випадковою удачею.