У сучасному суспільстві прийнято вважати, що оптимістично налаштовані люди викликають у оточення роздратування. Його причиною зазвичай називають заздрість через неможливість зробити своє життя таким самим позитивно наповненим. Проте вчені не поспішають погоджуватися з цим і все частіше наводять докази існування згубних побічних ефектів тренда на оптимізм.
Ми ознайомились зі списком причин, чому наслідуванняння концепцій позитивного мислення може виявитися небезпечним. Дізнайтеся і ви, в яких випадках таке позитивне слово, як «оптимізм», може набувати негативних відтінків.
1. Некоректне сприйняття себе
За сучасними мірками впевненість у собі вважається гарною якістю розвиненої особистості. Однак більшість часто переоцінюють себе. У відповідях на особисті запитання про те, наприклад, як людина керує автомобілем або наскільки вона цікава оточенню, 80% респондентів, на думку експертів, схильні до оптимізму, який насправді є лише когнітивним спотворенням.
Іншими словами, багато людей оцінюють себе вище середнього, в той час як факти цього не підтверджують. Наприклад, за статистикою, близько половини шлюбів закінчуються розлученням. Але більшість молодят впевнені, що саме їх це не торкнеться.
Таким чином, замінюючи самообман і неадекватну самооцінку поняттям «оптимізм», люди за фактом отримують чимало непередбачених розчарувань в житті, оскільки у даному випадку спотворене в їхньому розумінні позитивне мислення не має під собою грунтовних фактів.
2. Завищені очікування і нереалістичні плани
У світі, де ніхто нікому нічого не винен, гіперпозитив додатково створює ілюзію, що все, ймовірно, складеться саме собою, а якщо й ні, то це нормально. Вчені говорять, що оптимістична упередженість нерідко змушує людей забувати в процесі планування про «поганий прогноз погоди», тобто про опрацювання можливих варіантів, коли події можуть відрізнятися від очікуваних, а отже, і про готовність до них.
Самовпевненість і непохитна віра в те, що все завжди буде добре, «допомагають», наприклад, зривати терміни у виконанні будь-яких проектів, а також ставити фактично нездійсненні завдання. Причому, згідно з тим же дослідженням, такий негативний досвід не змінює поведінку людини. Щоразу вона ходить по колу: сподівається на випадок, а якщо подібний план не спрацьовує, то зазначена вище надія не вмирає ніколи.
Іншими словами, спотворюючи поняття оптимізму і нереалістично оцінюючи ситуації, люди самі для себе намагаються знизити рівень особистої відповідальності і перетворюють це на сучасну норму.
3. Відкладання переживання негативних емоцій
Психологи всерйоз загнпокоєні тим, що на даний час під тиском оптимістичної пропаганди люди намагаються уникати негативних емоцій, відкладають їх на потім і таким чином погіршують свій емоційний стан.
Установки на зразок «не буду думати про це сьогодні – подумаю про це завтра» в контексті «нічого страшного не сталося, все прекрасно» можуть накопичувальним підсумком зіграти злий жарт і обернутися пізніше проблемами зі здоров’ям.
Фахівці не рекомендують у стресових ситуаціях штучно бадьоритися і закривати очі на все. Краще пережити подібну подію і відчути всі емоції, якими б негативними вони не були. Тільки після цього, відпустивши ситуацію, можна почати оптимістично шукати плюси і йти далі. Крім того, на думку деяких експертів, подібне позитивне уникнення притупляє смак дійсно позитивних подій.
4. Вибіркова увага
Надмірний оптимізм змушує людину зосередити свою увагу тільки на тому, що вона хоче бачити. В цьому випадку ігноруються важливі фактори, що попереджають знаки і події, які дозволяють створити об’єктивне бачення тієї чи іншої ситуації.
Через надлишок оптимізму деякі люди не беруть до уваги дрібні проблеми, які згодом можуть перерости у більш серйозні. Наприклад, згідно з дослідженням, екстремальні оптимісти не надто піклуються про стан заборгованості за кредитами, а також економлять менше грошей.
Цікаво, що супутниками вибіркової уваги часто виявляються самозаспокоєння і ілюзія контролю, які також заважають здоровій оцінці існуючих обставин.
5. Зворотний ефект оптимістичних налаштувань
Вчені прийшли до парадоксального висновку: чим більше людина відчуває, що люди навколо чекають від неї оптимізму, тим більше негативних емоцій вона відчуває. Здається, що сучасне суспільство створює новий вид індивідуума, homo optimisticus (гомо оптімістикус – людина оптимістична). Очевидно, що невідповідність критеріям фонтануючого позитиву змушує людей відчувати себе в поганому сенсі не такими як всі.
Спроби налаштувати себе на потрібну хвилю і просто усвідомлення факту своєї оптимістичної неспроможності здатні довести людину до депресії, тобто до такого стану, з яким оптимізм спочатку був покликаний боротися. Таким чином людина не знаходить відчуття щастя і спокою, а просто женеться за якимись позитивними установками.
Найчастіше суспільство схильне сприймати оптимізм категорично, вважаючи, що позитив – це тільки добре, а негатив, або песимізм, – це тільки погано. При цьому забувається головне: оптимізм також може припускати і враховувати наявність несприятливого результату. Але все ж він сприймається як щось тимчасове і минуче, варто тільки докласти зусиль.
У реальному житті виявляється, що поняття «оптимізм» і «песимізм» не настільки полярні. Часом здоровий скепсис може вберегти від непередбачених наслідків, в той час як нестримний оптимізм не здатний запобігти розчаруванню. Позитивне мислення – це прекрасний спосіб відчувати життя і насолоджуватися ним. Але не варто ставити собі обов’язкове надзавдання і намагатися перетворити смугасту зебру на білосніжного ведмедя.
