Одна вулиця, 600 жителів і 1,5 мільйона туристів щорічно – ось статистика крихітного містечка Рокамадур (Rocamadour), що неймовірним чином розташувався на майже стрімкій скелі. Перша думка, яка виникає після того, як проходить шок від побаченого: невже не можна було знайти більш відповідне і зручне місце? Зручне – можливо, а підходяще – дивлячись для чого.
Є на Землі такі місця, які притягують людину. Які людина вибирає всупереч усякому здоровому глузду, але підкоряючись глузду, прихованому від логіки і розуміння. Святі місця або «місця Сили» – їх називають по-різному, але незмінне одне – туди йдуть люди. Одні з молитвою, а інші з фотоапаратом; хтось за допомогою, а хтось за сувенірами … 1,5 мільйона чоловік приходить щороку в маленьке місто Рокамадур, що складається з однієї вулиці, кількох храмів і замку на вершині скелі.
Рокамадур історія
Коли з’явилось це дивне місто на скелі, ніхто не знає. Припускають, що там могло знаходитися одне з давніх святилищ – недалеко від Рокамадур, в долині річки Дордонь безліч печер з доісторичними малюнками. За офіційною версією на скелі жив відлюдник Святий Амадура, і в його честь потім дали назву поселенню: «скеля Амадура», так переводиться назва Рокамадур.
Святий пустельник вирізав із стовбура горіхового дерева статую Діви Марії, яка знайшла чудодійну силу і зараз відома під ім’ям «Чорна Мадонна» чи Нотр-Дам Рокамадур.
У середині Х століття на скелі ченцями-бенедиктинцями була побудована каплиця (можливо, на місці більш старої), а в 1105 році папа Паскаль II згадує про паломництво до Чорної Мадонни, називаючи Рокамадур четвертим святим місцем після Єрусалиму, Ватикану і Сантьяго де Компостела.
Слава про чудеса Нотр-Дам Рокамадур розлітається по всій Європі, і в 1152 році на скелі будують новий храм, так як старий не в змозі вмістити натовпи паломників. А коли, через кілька років, у скелі виявляють нетлінні останки чоловіка (ймовірно самого Святого Амадура), то кількість охочих поклонитися Чорній Мадонні і мощам Святого зростає в рази. Так виникає місто під скелею, що складається з однієї вулиці, на якій тоді перебували заїжджі двори і харчевні для паломників.
Чорна Мадонна
Ніякої містики і таємного сенсу в кольорі статуї немає: вирізана з горіхового дерева, вона потемніла від часу і кіптяви свічок і лампад. Один час статую прикрашав срібний «одяг», і срібло теж залишило на дереві темні сліди.
А ось про чудеса Чорної Мадонни була написана ціла книга: в 1172 році ченці-бенедиктинці описали 126 чудес Нотр-Дам Рокамадур. У храмі і зараз можна побачити безліч дарів, піднесених Мадонні. Серед них морські кашкети і макети кораблів – статуя особливо шанувалася моряками. Під склепінням каплиці, де знаходиться вівтар Мадонни, висить старовинний дзвін (VIII століття). За легендою він дзвонить у відповідь на молитви моряків, що терплять аварію корабля.
До каплиці Діви Марії ведуть сходи: 216 сходинок і 14 маршів, що символізують шлях Христа на Голгофу. Більшість туристів, як і годиться прочанам, підіймаються по сходах пішки, деякі навіть з велосипедами на спинах. Для тих же, хто не може (або лінується) є ліфт і фунікулер – 3 євро наверх, 5 євро туди і назад.
По суботах в 11 ранку в каплиці проводиться служба, а 8 вересня святкується день Нотр-Дам Рокамадур.
Рокамадур пам’ятки
Головна (і єдина) вулиця Рокамадур – це кілька готелів, ресторанчики і нескінченні сувенірні крамниці. Оскільки тиражувати і продавати святині не зовсім… еее… правильно, то місцеві лавочки в основному торгують панорамою Рокамадур: тарілки, чашки, сумки, значки, листівки і магнітики з видом міста на скелі.
Є ще один кумедний сувенір – камінчик з увіткненим в нього мечем Дюрандалем – мечем лицаря Роланда. «Оригінал» меча стирчить зі скелі на висоті метрів 7-8 над головами туристів. Легенда свідчить, що якщо його витягнути, то скеля обрушиться. Напевно тому його і прикували ланцюгом. На всяк випадок, а то хіба мало …
Чесно кажучи, у мене склалося відчуття, що все пов’язане з «Дюрандалем» придумали господарі місцевих магазинів, щоб хоч якось урізноманітнити сувенірну продукцію – аж надто по-бутафорськи все це виглядає. А ось фрески XII століття у каплиці справжні, причому відмінно збереглися.
На вершині скелі стоїть замок Рокамадур. Інформації про нього дуже мало: побудований в XIV столітті для захисту святилища і прийому високопоставлених гостей абатства, був зруйнований 1562 (тоді ж спалили тіло святого Амадура) і відновлений в XIX столітті. Офіційних даних про нинішніх власників замку немає, але кажуть, що він належить якомусь приватній особі. Всередину потрапити не можна, але за 1,5 євро можна пройти на оглядовий майданчик замку і помилуватися видами долини Алзу.
Ще одна визначна пам’ятка Рокамадур – місцевий козячий сир Рокамадур. Його подають у всіх ресторанчиках, а для особливо цікавих пропонують екскурсії на ферми, де можна помилуватися доглянутими французькими кізкими і подивитися на процес приготування сиру. Запивати найкраще винами Каор (Kahors) – найближчої виноробної галузі.
Якщо ви оглянули всі каплиці, купили сувеніри та спробували сир Рокамадур, але у вас ще залишилися сили і час, то можна відвідати доісторичну печеру Grottes des Merveilles з наскального живописом (вхід 6,5 євро) в L’Hospitalet Rocamadour або парк мавп La Foret des Singes (дорослий квиток 8,5 євро, дитячий – 5 євро). Парк великий, ніяких кліток і вольєрів, мавпи бігають на волі і зовсім не бояться людей.
Дістатися до Рокамадур на машині можна від Тулузи по швидкісній трасі А62, потім А20 (приблизно 2 години). З’їзди з траси: sortie 54 Cressensac – sortie 55 Souillac – sortie 56 Figeac/Gramat. Або муніципальною дорогою № 820 – дорога через села дуже мальовнича, хоча і займе значно більше часу.
З Бордо – траса А89 або муніципальна дорога № 6089. Один з найцікавіших варіантів – по «козячим стежках» через долину Дордонь, оглядаючи по шляху замки і печери, але в цьому випадку доберетеся лише до вечора, і ночувати доведеться в Рокамадур.
