Вербна неділя: традиції, значення свята

1573

Вербну неділю святкують за тиждень до Великодня. Позаяк свято не має усталеної дати, то й дата Вербниці змінюється. У 2021 році святкуємо 25 квітня. Це перший провісник Пасхи, святковості, і водночас останній день перед Страсним тижнем. У цей день згадуємо біблійну подію — Вхід Господній до Єрусалиму.

Ісус Христос разом зі своїми учнями приїхав до Єрусалиму відсвяткувати Великдень. Перед тим Ісус воскресив із мертвих одного з учнів — Лазаря. Саме тому субота перед Вербною неділею називається Лазаревою. Про чудо Господа швидко дізналися, тому зустрічали як Царя.

Спасителя зустрічали радісно і встеляли дорогу пальмовими гілками та одягом. Рослина була символом чистоти й безгріховності. Святити гілля на Вербну неділю стало традицією, і в нашій місцевості використовували вербу. З самими гілочками верби пов’язано багато давніх традицій.

Традиції свята

До Вербниці прибирали оселю, бо свячені гілочки можна приносити тільки туди, де чисто. Ця традиція йде ще від дохристиянських часів, коли наші прародичі святкували прихід весни. Зранку неділі йшли до церкви й освячували гілля верби.

Потім з різними примовляннями легенько били один одного, і кожного члена сім’ї.

Ось декілька варіантів:

  • “Не я б’ю, верба б’є:
    За тиждень Великдень!
    Будь здоровий, як вода,
    Та багатий, як земля!”
  • “Не я б’ю, верба б’є,
    За тиждень Великдень,
    Уже недалечко — червоне яєчко!”
  • “Не я б’ю, верба б’є:
    За тиждень Великдень!
    Не вмирай, не вмирай,
    Великодня дожидай!”

Таким чином бажали бути здоровим як верба увесь рік.

Які вірування пов’язані з посвяченою вербою:

  • Гілля не можна топтати або викидати, це вважається гріхом;
  • Прийшовши з церкви, треба одразу посадити на городі кілька гілок, аби краще вродила городина;
  • Зберігати треба весь рік, на місці біля ікон. А якщо осипаються “котики” — зібрати й зберегти. Це вважалося захистом дому від злих сил;
  • Свячені гілки не можна викидати на сміття, тільки спалити у вогні;
  • Можна з’їсти вербові бруньки, щоб бути здоровим: не боліло горло, краще спалося;
  • Зі свяченими лозами виганяли худобу на першу пашу, щоб була здорова й плідна;
  • У відварі з бруньок купали маленьких дітей, щоб були здоровими;
  • В негоду свячену вербу викидали надвір, щоб зупинити град чи зливу;
  • Колись був звичай після служби носити вербові гілки від церкви до церкви.

Верба так цінувалася, бо це перше дерево, яке розпускається навесні. Першою символізує весну. А для українців це ще й один з символів народу: “Без верби й калини нема України”.

Що не можна робити у Вербну неділю?

На свято не працювали, не займалися шиттям чи прибиранням. Існувала навіть прикмета, що не можна розчісувати волосся чи робити складні зачіски. Тільки садити рослини вважалося вдалим. Якщо посадити чи пересадити щось у Вербну неділю, добре ростиме.

У Вербну неділю можна зробити виняток під час Великого Посту: вживати рибу і морепродукти. Але, хоч це і свято, проводити його треба тихо та в сімейному колі. Відмовившись від гучних гулянок чи походу в бар. Це свято передує Страсному тижню, з більшими обмеженнями в пості. Тому потурбуйтеся про свій духовний стан, зробіть добру справу чи пожертву на благодійність.

Дохристиянське значення свята

Свято “Вербиця” існувало ще в язичницькі часи. Цілий тиждень люди ходили домівками, зривали гілки верби та легко били один одного лозою. Вірили, що таким чином в дім можна принести позитивну енергетику. Святкували гучно, ходили по будинках, вірили, що через вербові гілочки набираються сили навіть фізично.

Верба символізувала силу матінки-природи, родючість. Навіть згадують легенду, пов’язану з вербою. Колись верба була жінкою, і народила так багато дітей, була плодючою, що посперечалася з матір’ю-природою. Мати-земля розсердилась і перетворила жінку на плодюче весняне дерево.

При святкуванні Вербної неділі у 2021 році, краще залишитися вдома та провести час з сім’єю. Увесь наступний тиждень триватиме підготовка до Великодня. Можна влаштувати майстер-клас з виготовлення писанок вдома, разом знайти рецепти найсмачніших пасочок та інших страв. Час з родиною — найцінніший.

автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua