Цього року на Форумі видавців, який відбудеться 18-22 вересня у Львові, зазвичай буде представлена велика кількість новинок. Тож навігатор наразі просто необхідний. Тим паче, що нові книжки вийшли у різних жанрах і стилях – від психологічного трилера, фентезі та детектива до культурологічної есеїстики і геополітичних порад.
Януш Леон Вишневський. Зміщення спектра. – Х.: Фабула, 2019
Цей роман – справжня літературна сенсація, адже українські читачі перші у всьому світі мають змогу познайомитись з продовженням бестселеру «С@мотність у Мережі» , оскільки роман польського письменника не вийшов ще навіть у його рідній Польщі! За сюжетом, Якуб — студент факультету інформатики в університеті, який Він не знає, що в житті його матері було велике кохання, яке й досі її хвилює. Тим часом його дівчина раптом помічає дивовижні зв’язки між книжкою, яку саме читає, і життям свого коханого. Вона починає пошуки і наштовхується на таємницю. Хто насправді є батьком хлопця? Чи має вона право знайти відповідь на це питання? Заплутані стосунки, родинні таємниці, різні країни — і кохання, що перемагає час і долає всі перешкоди. Герої наново переживають давно забуті емоції, прагнуть розібратись у власних почуттях і зрозуміти, чи правильний вибір вони колись зробили. «Одинадцять років він перебував у стані очікування того, що жінка, яка мене народила, все ж таки повернеться, – зауважує одна з героїнь. – Коли він втратив надію, почав утікати від згадок. Здебільшого від тих найкращих, а тим самим найболісніших, пов’язаних з Гамбургом. І головним чином саме через це ми повернулися до Польщі».
Джейн Гарпер. Сила природи. – К.: Нора-друк, 2019
У новому психологічному трилері авторки бестселеру «Посуха» чимало інтриг, які вона зазвичай залишає відкритими наприкінці кожного з розділів. Утім головна інтрига цього разу таїться навіть не в розслідуваних героєм роману, федеральним агентом Аароном Фоком злочинах, а природі, яка являє собою основний жах для людини 21 століття. «Зібравши всі припаси на купу на землі, жінки п’ятикутником стали навколо, діставши ліхтарики і мовчки роздивляючись свої скарби. Три непошкоджені намети; менш як літр води, нерівно розподілений по п’ятьох пляшках; шість батончиків». За сюжетом, п’ятеро жінок в Австралії вирушило в похід, повернулося чотири. Що ж сталося? Окрім того, що в горах двадцять років тому на туристів нападав жорстокий маніяк, ще ж залишаються холод і зливи, непролазні хащі й отруйні змії, голод і втома. І навіть наш досвідчений герой вже сумнівається, чи розкриє природа свої секрети, оскільки навіть розкритих в глушині злочинів фінансового характеру, явно замало супроти головної проблеми – зниклої безвісти жінки.
Елена Деревянко. Опыты ясномыслия. Ч. 1, 2. — К.: Саммит-книга, 2019
Авторка цих двох збірок – відома вчена, політична консультантка, гуру керування репутацією з міжнародним іменем і громадська діячка, тематика статей і есеїв якої справді вражає. Це філософське розмаїття іноді можна порівняти зі «Спробами» Монтеня, або зі стилем Террі Пратчетта, якого вона обожнює. І це не дивно – моторика оповіді, професійна впевненість і меткий стиль справді вражають. Геополітика, менеджмент, рідний Київ, жіноча дружба. «После прочтения книги возник вопрос, почему она не появилась ранее», – дивується Леонід Кравчук. «Відчуваєш, ніби в середньовіччі раптом з’явився Кант і розповів про принципи мислення та світосприйняття», – уточнює Дмитро Дроздовський, головний редактор журналу «Всесвіт». «Налицо и энциклопедичность знаний, и безусловный талант», – додає головний редактор журналу «Радуга» Юрій Ковальський. Тож тут і поради можновладцям («главное – искренность в осознании своего долга, правильная мотивация политической деятельности»), і прогнози на майбутнє («по мнению Аттали, в ближайшие 50 лет с нашим миром произойдет несколько малоприятных трансформаций», і поради початківцям («о том, почему бросая фекалии на вентилятор, сложно остаться в белом фраке». Але головне, окрім професіоналізма, щира увага до читача. «Если я что-то упустила – добавьте, если переборщила – пропустите, если не согласны – поспорьте», – запрошує авторка.
Олесь Доній. Трансформація української національної ідеї. – К.: Наш Формат, 2019
«Трансформації», про які мова у цій збірці стосуються насамперед не життя, а виживання української нації в різних «державних» умовах. Оскільки жити завжди доводилося на «рідній, не своїй землі», то варіацій на тему майбутнього у наших провидціі було чимало – від гетьманської архаїки до новизни президентської республіки. «Українські мислителі до кінця не прописали те, на яких засадах має існувати новостворена держава, і на яких саме ідейних основах повинно творитися нове суспільство, – зауважує укладач збірки Олесь Доній. – Тому Україна час від часу засвідчує чергову здатність до боротьби (майдани, відсіч російській агресії), однак збільшує своє відставання від країн євроспільноти. Можливо, варто не лише міняти політиків, а й навчитися працювати над цілями? Може, слід навчитися коригувати ідеї?» Загалом 30 відомих українських істориків, філософів, політологів, культурологів дають у ній власні відповіді на питання про те, як розвивалася «українська ідея», чому і на якому етапі вона загальмувала, і що слід зробити, щоб «українська ідея» знову стала «українською мрією».
Виктор Хорунжий. Салон «Санта Муэрте». – К.: Space One (Спэйс Ван), 2019
Цей роман – екзотична і захоплююча історія про життя і смерть, про кохання і те, на що люди здатні заради нього. Зокрема – головний герой, юнак на ім’я Себастіян, закоханий в чарівну Камілу – як він поставиться до роду діяльності дівчини? Адже звіряння в любові до такого незвичайного ремесла, як своєрідні ритуальні послуги, може відштовхнути будь-кого, не лише молодого плейбоя. Утім, всі моральні та етичні аспекти узгоджені, адже автор роману має юридичну освіту. Усе це гарантує напружену оповідь, мелодраматичний ліризм і містичну лінію в романі про Смерть і Кохання, а межові ситуації мають всі ознаки одночасно і «темної» літератури, і динамічного чтива. «Пораженный, просто шокированный увиденным, Себастьян время от времени отрывался от завораживающего зрелища порхания девичьих рук и вглядывался в ее лицо. Девушка работала увлеченно, позабыв, казалось, обо всем на свете. На него она взглянула лишь раз, и то мельком, одарив рассеянной улыбкой, — и опять занялась мертвым стариком. Именно он был сейчас центром ее внимания, и Камилла явно получала удовольствие от своего занятия».
Марія Козиренко. Відкривати тут. – Х.: Фабула, 2019
Майже у кожному вірші цієї екзотичної збірки – справжньому мистецькому проекту, оформленому українськими ієрогліфами – протиставлення, порівняння, нерівність. Мовляв, авторка спробувала, тепер ваша черга. Що саме? Навчитися бачити, спробувати стати краще, почути один одного, кохати без застережень. «Любов — це погана оптика. / Але без неї, / Як з’ясувалося під час не дуже гуманних експериментів / Над людьми, / Бачити геть нічого». Тож навіть в анотації до збірки сказано, що ця книжка – аварійний вихід, який можна (і треба) відкрити будь-якої (важкої) миті. Сама ж авторка давно це для себе зробила, тож варто прочитати її віршовані послання, щоб і собі навчитися. Недаремно її дебютна збірка називалася «Сонячна бомба», а в новій маємо «невипадковий» вірш про те, що ж буває, коли не стримувати емоції та почуття. «І тепер у сонці дірка. Можна гойдалку вчепити, / Їй сподобається точно — гойда, гойда, линь, лети. / Я — ловлю — тебе — щомиті. / Я ловлю тебе. А ти?»
Василь Косів. Українська ідентичність у графічному дизайні 1945-1989 років. – К.: Родовід, 2019
Цей альбом – ілюстрована монографія відомого науковця – демонструє те, як національна традиція в мистецтві може або використовуватися офіційною ідеологією (що означає повну стагнацію на рівні агітації з пропагандою), або розвивати власне «українство» паралельно трендам вільного світу (органічно вписуючись в актуальну проблематику). Тож в альбомі розкриваються особливості зображення української ідентичності в графічному дизайні Радянської України та української діаспори 1945-1989 рр. І саме у такий спосіб на матеріалах українського радянського плакату й обкладинок періодичних видань діаспори, архівних документів та інтерв’ю з авторами з’ясовуються контексти появи творів, розшифровуються символи, які застосовувалися для репрезентації згаданого «українства» в мистецтві, розкриваються засоби творення образів України й українців, а також проводиться аналіз стилістики зображень, її зв’язок з дизайнерськими напрямами ХХ століття.
автор Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для ВСВІТІ
