Як святкують Різдво Закарпаття, Волинь, Буковина, Галичина

0
1767

Безсумнівно, кожен куточок нашої країни має свої унікальні особливості у святкуванні Різдва. Але, як відомо, найяскравішими і наближеними до традицій наших предків, є обряди Західної України.

Жителі західного регіону зуміли не тільки зберегти насиченість і зміст Різдва, але й передали їх наступним поколінням.

Закарпаття

У цій області України святкування Різдва увібрало в себе бойківські, лемківські, гуцульські й угорські мотиви. Жителі Закарпаття називають переддень Різдва – Карачун. Ця традиція залишилася ще з часів язичників і тому різдвяний калач носить аналогічну назву.

Господині готують його лише три рази на зимові свята і урочисто поміщають на стіл. Як правило, вечеряти починають з першою зіркою. А ось кутя не є обов’язковою стравою, жителі низин воліють готувати бобальки.

Це запечені і пропарені кульки тіста посипані маком і горішками. Багато жителів сіл починають вечерю саме з них. На Закарпатті також шанують пам’ять про померлих родичів. Для них на підвіконня поміщають келих з вином і скибкою хліба зверху. Таким чином, живі запрошують на свято покійних.

У перший день Різдва вирушають колядувати виключно хлопці.

Тим часом дівчата прибираються у будинку, а колядувати йдуть на другий день. У хлопців навіть є спеціальні колядки, які вони співають для незаміжніх дівчат.

Вертеп ходить на третій день і по-закарпатськи називається бетлегем.

Буковина

Різдвяні традиції в цьому регіоні мають свої унікальні відмінності. Вечеря починається досить рано, оскільки колядувати слід після Різдва. Тому на Буковині колядки лунають з 6 по 8 січня.

Під час вечері перша ложка куті повинна бути підкинута до стелі. Це робить господар, примовляючи про потреби для господарства – гарний врожай і достаток меду.

У східній частині Буковини тарілка з-під першої страви повинна бути перевернута. Місцеві жителі вірять, що таким чином квочки будуть добре висиджувати нових курчат.

На згадку про померлих предків святковий стіл не прибирають, а на підвіконня ставлять кутю.

Жителі Буковини також вірять прикметам – після задування свічки вони уважно стежать за димом. Попливе вгору – рік щедрий буде, у напрямку дверей – потрібно чекати поповнення або гостей.

Волинь

У цьому регіоні назва передодня Різдва збереглася від предків – Коляда чи Святвечір.

Вечеряти приступають з першою зіркою і першим за стіл повинен сісти обов’язково господар будинку. Спершу він дме на стілець, щоб зігнати душі померлих, які вже могли сидіти там, і тільки після цього сідає сам. Якщо в сім’ї хтось помирав протягом останнього року, для нього на столі обов’язково заготовано окрему тарілку. Святковий стіл не прибирають, а на покуть кладуть кутю – це місце біля ікони. Старожили вірять, що якщо не залишити кутю, то душі всю ніч будуть переслідувати уві сні.

На Різдво не колядують, а відправляють дітей з кутею до хрещених. Колядки, вертепи і походи до родичів відбуваються в день Різдва. Це триває не пізніше 8 січня.

Галичина

У цьому регіоні святкування Різдва зводять у національне надбання і ретельно дотримуються всіх традицій. До загальноприйнятих і обов’язковим відносять наявність 12 страв, часник на 4 краях столу, солому на підлозі і кудкудакання під столом.

Але в цьому регіоні збереглися свої особливі традиції.

Наприклад, жителі Львова плетуть павуків з соломи, оскільки вони вірять, що саме ці тварини приховували місце народження Ісуса. Якщо жінка не може народити дитину, вона може стати над таким плетеним павуком, і він їй допоможе. Їх вішають і над входом, і над іконами.

Тут святкування Різдва не проходить без дідуха.

Це символ врожаю та предків у вигляді житнього, пшеничного або вівсяного переплетеного снопа. Його спалюють на третій день.

 

 

 

Джерело: weloveua