20 цікавих фактів про українську мову, які слід знати

36
30722

GyBMRMPg1l4

1. В українській мові існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму і т.д.

2. У 448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли, (на території сучасної України), того самого Аттіли, який розгромив Римську імперію, записав слова “мед” і “страва”.

3. У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.

4. Українська дуже тісно пов’язана зі старослов’янською — спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян, так само як санскрит, є мовою, найближчою до спільної мови перших індоєвропейців (арійців). До речі, в українській мові є багато слів, які майже ідентичні словам у санскриті: “повітря”, “кохати”, “кінь”, “дерево”, “вогонь”.

5. Вчений В.Кобилюх довів, що українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше.

7. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки”.

8. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера “п”; на цю літеру також починається найбільша кількість слів. Літера “ф” – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків, прийшли в українську мову з інших мов.

9. Найдовшим словом в українській мові є слово “дихлордифенілтрихлорметилметан” (назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками). Це слово містить у собі аж 30-ть літер!

10. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латині, грецької та (опціонально) в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).

11. В українській мові дві букви «г». В українському алфавіті існує два варіанти букви «г». Знак, відповідний російській букві Гг, означає «південноруське хе». Знак у вигляді літери Ґґ означає «звичайне російське ге» (зустрічається виключно в запозичених словах). Букву Ґґ почали масово використовувати тільки в дев’яності роки.

12. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.

13. Починаючи з вісімнадцятого і до дев’ятнадцятого століття в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма (але не письменностей). Тому за кількістю орфографії (але не письменностей), українська мова перевершує найскладнішу – монгольську.

14. В кінці шістнадцятого — на початку дев’ятнадцятого століть в Україні використовувалася особлива система письма («козацький скоропис», укр.), де начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у крилиці.

15. За межами Європи українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). Відомо, що округ Кук в штаті Іллінойс – це 16-й з набільших у світі урядів місцевого самоврядування. В цьому окрузі проживає близько 5,5 мільйонів населеня, до складу округу входить місто Чикаго разом з передмістями. Українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даному районі.

16. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).

17. Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.

18. Сучасна українська мова налічує, згідно словнику Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в даний час.

19. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

20. Дослідники довели, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.

#Інтелект_Україна

Поділись

36 КОМЕНТАРІ

  1. Щиро дякую за написану статю.
    Адже коли б статю ненаписали, ніхто незнав би ,що в нас стільки розумних філологів,
    і було б доречно зібратися усім на симпозіум мови, літератури ,правопису і дійти
    згоди в цих компонентах нашої мови. Критика це чудове джерело пошуку ліків для
    захворювання в тій чи інші сфері нашого буденного життя .
    Вибачте за мій правопис , щоденно користуюсь франкомовною ґрупою.

  2. А я просто дуже дуже люблю свою рідну мову! І, до речі, мені байдуже співуча вона чи ні, скільки у неї відмінків, і яке слово найдовше. Тим більше бачив я десь цей тупий харківський правопис з його пунктуаціями та іншими словами іншомовного походження. За статтю дякую!

  3. Принаймні 4 пункти є спірні або непотрібні. Не треба гнатися за кількістю. Але за якістю.

  4. Шановний авторе, відредагуйте статтю, будь ласка. Бо ідея хороша, а втілення – не дуже.

    • Замість ,,ідея хороша” треба писати ДОБРА. Це дуже шкідлива стилістична помилка.

  5. Приємно читати гарні, цікаві факти. Але, на жаль, підтримую Надію. Хочете конкретики? Нате: п.1 – форми майбутнього часу – проста, складна і складена, вид недоконаний; п.4- старослов’янська мова не є спільною для сучасних слов’ян; п.5 – сумнівний, як і теорія Красуського; п.11 – дві букви Г – повна нісенітниця, як і “південноруське хе”, п.15 – населеня; п.20 – “у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років” – тут усе – орфографія, граматика, факти.

    • Факти не можуть бути ,,гарні”. Це дуже серіозна стилістична помилка. А зауваження здебільшого слушні.

  6. Тема, безперечно, актуальна. Сайт цікавий і корисний. Вражає редакційна політика сайту. Ви, українці, грайтесь своїми іграшками, а ми свою справу туго знаємо. Заробляємо гроші публікуючи на своєму сайті російську рекламу.

  7. Друзі мої, а зверніть увагу, як вдало названа стаття. “Цікавих фактів”. Знаєте ж, як кажуть про людину трохи не в собі? Цікава така. От і тут все дуже цікаво, цікавенько. І маячня ця не має відношення до популярізації мови. Підпис: з привітом, вчений Кобилюх.

  8. этилоксиетилпарафенілендіамінсульфат (Т-32, ЦПВ-2). Це ще довша назва хімреактиву, що використовувався в фотографії (36 симв.). Але це не характеризує українську мову

  9. Щодо пункту 9: є й довші назви хімікалій, як от: этилоксиетилпарафенілендіамінсульфат. Це складова проявника для кольорової фотоплівки. правда, ні перша назва, ні ця аж ніяк не характерна для української

  10. Перепрошую, але стаття – дурна навіки, вже вибачте і слугує лише одному – приниженню мови та висміюванню її носіїв. По пунктах.
    1. ЯКЕ ДРУГЕ МІСЦЕ, ЩО ЦЕ ЗА КОНКУРС МОВ ??? Вибачте, але цією нісненітницею людям забивають баки вже давно.
    2. Назви місяців , вже вибачте не з давньослов’янського календаря (це ще що за явище таке ?) , а сформовані десь приблизно у 4-5 віці н.е. серед спільнот слов’янських племен , причому назви місяців відповідають ФАКТИЧНОМУ місцю проживання народів – поцікавтеся, який місяць відповідає квітню, травню й серпню у хорватській , аби не писали дурниць. А також поцікавтеся, чого в тій самій хорватській вересень зветься руян, хоча вересу у Славонії повно.
    3. Пункт 17. Будь-яка мова має доволі розлогий синонімічний ряд і хвалитися тим, що якесь слово має купу синонімів – ну вибачте. це вже бути на рівні росіян.І ще. Загляніть до того словника – більшість з синонімів вищевказаного слова – архаїчні та маловживані.
    4.Пункт 11.Літеру “Г дзвінке” востаннє масово використовували лише у 20-ті роки, вона була викинута у 30-х та не повернулася навіть у 90-ті роки й зараз є архаїзмом.
    5. Пункт 19. А що, українська мова до того не була літературною ? Цілком собі була, проте її доволі успішно забили під час катерининого панування. А так – писалися й вірші й твори й багато чого, просто Котляревський почав новий етап розвитку мови, а не зробив її літературною.

    І такого – повна хата. Соромно !

    • наче найкращий коментра, а от в кінці самі і впали в шароварщіну. “писалися й вірші й твори й багато чого” – звідки ви знаєте?.

    • Літера Ґ називається не ,,дзвінке”. Найліпша назва –вибуховий звук (фонема). Невдало називають ,,зімкнений”. Це не ,,архаїзм”, а дуже потрібна літера в укр. мові. Вона має бути факультативна (за винятком певних слів), вказуючи на культурний рівень автора тексту.

  11. Навіть не думала, що мій коментар викличе таку шалену хвилю негативних емоцій. Але не буду ні з ким сперечатися, бо не вбачаю в цьому сенсу. І, звичайно ж, не відповідатиму на грубі, непристойні випади на мою адресу “пана” Віталія, бо впевнена, що таким чином він принизив не мене, а себе. Відомо ж, що є такі люди: коли немає аргументів на підтвердження своєї думки, то переходять на образи й приниження гідності того хто думає по-іншому. Якщо ж врахувати , що це пише особа ЧОЛОВІЧОЇ статі, звертаючись до жінки, то це абсолютний МОВЕТОН!
    Я маю сказати про те, що стосується суті питання. Переконана, що будь-яку справу треба робити якісно, бути в ній компетентним або ж не робити взагалі. Ось ми прочитали підібрані КИМОСЬ матеріали про українську мову і більшість звернула увагу на низький рівень виконаної роботи(майже в кожному пункті є недоліки). Вважаю, що такий недбалий підхід небезпечний тим, що саме ті, хто не дужглибоко обізнаний з українською мовою, приймуть подане вище за чисту монету. А мені дуже добре відомо, як важко викорінювати задавнені помилки зі свідомості учнів, та й не тільки їх… Мої “опоненти” наголошують на тому, що важливим є сам намір – зацікавити українською мовою, а все інше не є таким важливим. Тоді можна порадити їм уявити, що той, хто навчає на курсах водіїв, на свій розсуд подає правила руху, переплутує значення тих чи інших розділових знаків… Уявляєте, що б робилося на наших вулицях?!! Але ж НАМІРИ такого інструктора то були хороші… Отже, будь-яку справу треба робити і фахово, і відповідально.
    Свою рідну мову дуже люблю, вивчаю її щоденно, хоча багато років викладаю в училищі, адже межі вдосконалення немає.

    • цліком з Вами згідна.Навіть нефілолог побачить неточності і помилки в публікації, хоч би п.п.9і18 :найдовша назва хімічної речовини -це не українське слово, це хімічний термін, створений за міжнародною номенклатурою, він однаково звучить і російською, і французською etc, ; слово ” згідно” в українській мові вживається з часткою “з ” : правильно : ” згідно з “, це в російській мові ” согласно чему “, а в українській мові ” зігнорувати з чим”,”відповідно до чого ” .Спочатку треба було добре самому вивчити мову, а потім вчити інших

    • Шановна Надіє, читати тексти з будь-якими помилками дійсно прикро, я й сам страждаю від того, що будь-де в першу чергу помічаю недоліки і лише згодом – позитив. Але вважаю це швидше рисою, що заваджують у житті, ніж навпаки. Пан виклав не науковий труд і навіть не домашню роботу, а лише цікаві на цого погляд факти.

  12. Почитала комментарии и очень “запахло” университетом родным, в плохом смысле этого слова. Статья конечно не для лингвиста… но да, имейте культуру общения с коллегами, увидел ошибку – напиши автору, таким образом будете сеять вечное, доброе…
    А так потешила (ил) свое больное самолюбие, хоть в комментарии почувствовать себя на коне)))
    Удачи всем!!! Будьте добрее и мир Вам улыбнется.

  13. Форми майбутнього часу: проста (почитаю), складна (читатиму) і СКЛАДЕНА (буду читати). І вид деєслова може бути НЕДОКОНАНИМ, але ніяк не “недосконалим”. Але того “інтелектуального” матеріалу я НЕ БУДУ ЧИТАТИ – вистачило анотації((( Цирк на дроті, а не стаття! Плаче український правопис…

  14. До “Віталій”.
    Помітно, що Ви “вболіваєте за спільну справу”, бо навіть у відповідях на коментарі робите помилки.
    І це зовсім не на користь справі, а лише дискредитує ідею. Бо якщо Ви пишете про знання рідної мови, то відностесь уважніше до написаного. З поваги до Вашої спроби я не буду підкреслювати ВСІ помилки. Сподіваюсь, Вам вистачить знань, щоб виправити їх самостійно. Ну абож керуючись словами Шевченка: “…учітеся, брати мої!”

    • У написаному вами бачу дві помилки:1)відностесь;2)абож.Думаю,що більшість помилок саме через друкування(а не написання).

  15. Надія, от такі от випади і відштовхують людей, що намагаються перейти з російської. Я теж за чисту мову і сам би хотів покращити власну мову, але треба бути більш терпимим

  16. Пункт 6.
    Автор, вочевидь, має на увазі конкурс мов, який нібито проходив в Європі в 20 столітті. Звичайно, такого конкурсу не було. Ніде ви не знайдете достовірних доказів проведення цього конкурсу.

    Пункт 20.
    Цей пункт вразив найбільше. Якщо ви історику скажете про народні пісні трипільців чи спорідненість трипільської й української мов, то він відкрито засміється вам в лице. Все, що відомо про “мову” трипільців, це орнаменти чи якісь складно інтерпретовані символи. Це при тому, що різниця між існуванням трипільців і слов’янами (навіть не українцями) десь 3000 років.

    Дякую за спробу, але факти треба перевіряти ретельніше.

  17. Дозволю собі висловити критичне ставлення до поданої підбірки фактів про українську мову. Ідея, звичайно ж, хороша. Але як можна, пишучи про МОВУ, так недбало ставитися до культури мовлення ?!!! Адже тут є орфографічні, пунктуаційні, граматичні та стилістичні помилки… Перераховувати їх не буду. Думаю, сам автор їх запримітить, якщо уважно прочитає. Хотілося б побажати: або не братися за такі теми, або ж вдосконалити свої знання з української мови. Мовникові читати такі матеріали ДУЖЕ СУМНО!!!

    • Надіє, мене дивують люди такого штибу, як ви. Наче й сказали напочатку пару добрих слів, а потім закидали лайном повінця. Ви така розумна й класна, лінгвіст за покликанням? То що ж ви тоді поводитеся так огидно стосовно людей, які також вболівають за українську мову, витрачають свій час та зусилля? Якщо у вас є зауваження, то треба не впиратися лобом у CAPS LOCK, а написати авторам, щоб вони змогли виправити помилки, які вам вдалося помітити. Це, звичайно ж, якщо йдеться про виховану людію, яка вболіває за спільну справу, а не про зухвалу свиню.

      • Віталію! Якщо хочете коментар вихованого лінгвіста, то ось він: стаття БЕЗГРАМОТНА, з масою перекручених слів і фактів. А зухвала свиня – це ви, а не ті професійні люди, які зробили легенькі зауваження. Це я ще вихований філолог, врахуйте це. Якби ви мали справу з невихованим, то свинею вам би не обійшлося.

        • Мова. Ви краще напишiть в противагу цiй статтi щось подiбне, але iдеальне щодо правопису i фактiв, для заохочення читачiв розмовляти украiнською мовою!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ