5 кращих осінніх історій

0
186

Якщо ви не знаєте, чому присвятити сьогоднішній вечір – присвятіть осені. Точніше, осінньому читанню.

Рей Бредбері «Жовтнева країна» (1955)

images1У четвертий збірник творів письменника увійшли розповіді 1945-1953 років. Це колекція страшних історій, що чергуються з життєвими психологічними. Її називають книгою жахів для початківців. Тут читач зустріне людей, які подорожують власними спогадами, карликів, які намагаються стати вище, жінку, впевнену в тому, що на неї полює немовля, а також письменника, який переконаний, що смерті слід очікувати від мстивих вітрів. Коротше кажучи, багато чого містичного і несподіваного. Отже вмощуйтесь на дивані, закутайтесь в плед і…нічого не бійтеся.

Ненсі Клейнбаум «Спілка мертвих поетів» (1989)

Все починається восени, точніше в новому навчальному році. В Академію Велтона приходить новий учитель англійської мови. Він пропонує кожному студенту зробити своє життя неординарною пригодою, тим самим викликаючи їх на змагання один з одним і самими собою. Так хлопці відновлюють роботу таємного клубу, де дають вихід всім емоціям і думкам. На це їх надихнув також новий погляд на світ поезії.

Однак виявляється, що свобода – річ досить неоднозначна.

Олександр Дюма «Граф Монте-Крісто» (1844)

Йшов дощ… Трохи ностальгії і меланхолії… Звучить пафосно, але насправді важко підібрати слова, щоб коротко описати цю книгу. Головний герой – Едмон Дантес – потрапляє в біду: його безпідставно звинувачують у зраді і закривають у в’язниці. І не просто в тюрмі, а в замку, вибратися з якого можна тільки мертвим. Минають роки, рахунок яким вести стає неможливо. Але одного разу все змінюється, і Дантес вибудовує план втечі. Правда, втеча – це тільки початок історії. Адже стільки справ попереду: розбагатіти, розшукати зрадників, помститися, знайти любов і… знову втратити назавжди.

Стівен Кінг «Сяйво» (1977)

cof20iqq2reОтже, американець Джек Торренс – колишній учитель, пияк і розбишака. Але йому пощастило. Він влаштовується на роботу в гірський готель і переїжджає туди разом з сім’єю. Тут у нього з’являється можливість дописати роман.
У Джека є шестирічний син Денні. Хлопчик особливий. Він сяє! Він може бачити те, що недоступно для зору інших. Чи допише свій роман Джек і що буде з його сином – читайте.

Надя Гербіш «Теплі історії до кави» (2012)

Теплі історії – саме те, що потрібно восени. Це коротенькі розповіді про людей. Різних людей – веселих і сумних, знайомих і незнайомих, звичайних і незвичайних, простих перехожих і тих, кого бачимо щодня. Кожна історія – свого роду замальовка з хорошим заголовком, від якої дійсно стає тепліше.

Джерело: weloveua

Поділись